Європейська та євроатлантична інтеграція України: Навч. посіб.

Найважливішими функціями СОТ є:

- контроль за виконанням угод і домовленостей пакета документів Уругвайського раунду;

- проведення багатосторонніх торговельних переговорів і консультацій між заінтересованими країнами-членами;

- вирішення торговельних суперечок;

- моніторинг національної торговельної політики країн-членів;

- технічне сприяння державам, що розвиваються, з питань, які стосуються компетенції СОТ.

Найвищий орган СОТ - Конференція Міністрів, яка виконує функції СОТ як міжнародної організації і проводить усі необхідні для цього заходи.

Конференція Міністрів складається з представників усіх членів СОТ - по одному від кожної держави - члена СОТ. Європейський Союз є окремим самостійним членом СОТ нарівні з усіма державами, що входять до його складу.

З часу заснування СОТ відбулося шість. Конференцій Міністрів: перша - в грудні 1996 р. у Сінгапурі, друга - у травні 1998 р. в Женеві (Швейцарія), третя - у листопаді-грудні 1999 р. в Сіетлі (США), четверта - в листопаді 2001р. у Досі (Катар), п'ята - у вересні 2003 р. в Канкуні (Мексика), шоста—у грудні 2005 р. у Гонконгу.

Штаб-квартира СОТ знаходиться в Женеві. Нині СОТ - одна з найбільш впливових міжнародних організацій, яка визначає правила поведінки на світових ринках. Станом на січень 2007 р. членами СОТ є 150 держав. 11 січня 2007 р. членом СОТ офіційно став В'єтнам. СОТ — це понад 98 % обсягу світової торгівлі, близько 90 % світового валового внутрішнього продукту та понад 85% населення світу. При цьому 23 країни перебувають у стадії переговорного процесу про вступ до СОТ (Алжир, Андора, Азербайджан, Багами, Білорусь, Бутан, Боснія і Герцеговина, Кабо-Верде, Казахстан, Лаоська Народно-демократична республіка, Ліван, Російська Федерація, острови Самоа, Сербія, Чорногорія, Сейшельські острови, Судан, Таджикистан, Україна, Узбекистан, Вануату, В'єтнам, Йемен). Як правило, лише проблемні країни не є членами СОТ і туди не вступають (Афганістан, Еритрея, Ірак, Іран, Коморські острови, Північна Корея, Ліберія, Лівія, Маршалові острови, Науру, Сан-Марино, Сирія, Сомалі). Україна нині - спостерігач у СОТ.

Всі країни, які є сусідами України, вже приєдналися до СОТ, за винятком Росії та Білорусі, що перебувають у процесі вступу до СОТ більше, ніж 10 років. Багато пострадянських країн вже приєдналися до СОТ (Вірменія, Естонія, Грузія, Республіка Киргизія, Латвія, Литва та Молдова). Всі інші, за винятком Туркменістану, знаходяться в процесі вступу.

Процес приєднання України до системи ГАТТ/СОТ розпочався 17 грудня 1993 р. Тоді було прийнято рішення про створення Робочої групи по розгляду заявки України щодо приєднання до ГАТТ/СОТ. 3 1997 р. розпочався процес двосторонніх переговорів з країнами - членами Робочої групи. У цілому до складу Робочої групи з розгляду заявки України щодо приєднання до СОТ входить 43 країни. Країни ЄС ведуть переговори як один учасник робочої групи. На початок 2007 р. Україна практично викопала усі внутрішні зобов'язання, необхідні для членства в СОТ. У контексті забезпечення правової складової вступу України до СОТ Уряд та Верховна Рада України провели відповідну роботу з гармонізації національного законодавства з метою проведення його у відповідність з нормами і правилами угод СОТ.

У 2003 - 2006 рр. було значно активізовано переговорний процес між Україною та СОТ. Підписано близько 50 двосторонніх протоколів з країнами - членами СОТ, погоджено майже усі тарифні позиції у рамках доступу до ринку товарів, завершено переговори з країнами - членами Робочої групи щодо доступу на ринки послуг.

Європейська сторона неодноразово зазначала, що без членства України в СОТ принципово неможливе не лише виконання стратегічного завдання зовнішньої політики України - набуття повноправного членства в ЄС, а й досягнення першого інтеграційного етапу - створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. Питання приєднання до СОТ є особливо актуальним для перехідних економік.

Для того, щоб дати відповідь на запитання "Чому саме членство в СОТ є вимогою інтеграції з ЄС?" необхідно зрозуміти, що сьогодні левова частка двостороннього співробітництва між країнами відбувається на торговельно-економічному рівні. І саме СОТ є організацією, яка формує правила торговельно-економічної, інвестиційної, податкової, митної політики на глобальному рівні, суттєво впливає на правила економічного співробітництва в рамках регіональних угруповань.

Що дасть вступ України до СОТ? У макроекономічному вимірі вступ до СОТ є потужним стимулом для здійснення структурних реформ. Загострення конкуренції між українськими та іноземними виробниками на вітчизняному та зовнішніх ринках сприятиме перерозподілу ресурсів від неефективних застарілих виробництв до наукоємних сучасних підприємств та галузей. Конкуренція стимулюватиме реалізацію інноваційних програм, інвестиції в людський капітал та нові технології. Україна поки що слабо включена в інноваційні процеси і як наслідок має сировинний напрямок своєї промисловості й експорту. Перспектива економічного прориву можлива за умови інтеграції в конкурентоспроможну західну цивілізацію. Разом з тим приєднання України до СОТ та її подальша інтеграція до ЄС має відбуватися паралельно з розвитком сильних економічних відносин із Росією.

Вступ до СОТ надасть потужний поштовх для притоку іноземних інвестицій в економіку України. Україна має досить низький міжнародний інвестиційний рейтинг: тільки 112 місце серед 136 країн світу. Невисоким є й інвестиційний рейтинг окремих регіонів та їх промислових комплексів, щоправда у масштабах України у цьому плані краще виглядають Киш, Донецька, Дніпропетровська, Запорізька, Харківська, Одеська та Львівська області .

Досвід країн Центральної та Східної Європи свідчить, що обсяги прямих іноземних інвестицій у вітчизняну економіку після вступу до СОТ зростають. Так, у Болгарії уже в перший рік членства в СОТ інвестиції зросли в 3,7 рази, а в 1999 - 2000 рр. ще у 1,5 .

Разом із тим слід зазначити, що не в усіх країнах вступ до СОТ супроводжується суттєвим збільшенням іноземних інвестицій. Так, після вступу до СОТ Киргизстану та Молдови не спостерігалося росту іноземних інвестицій у перші роки. Це може бути зумовлено тим, що якість інвестиційного клімату визначають також такі важливі фактори, як загальна ефективність макроекономічної політики, політична стабільність, ефективність податкової системи та системи забезпечення приватної власності тощо.

Відповідно до статей 4, 5, 9 Угоди, про партнерство та співробітництво між Україною та Європейським Союзом членство України в СОТ є необхідною передумовою лібералізації режиму торгівлі між Україною та ЄС, започаткування переговорів зі створення зони вільної торгівлі та забезпечення поступової інтеграції України до Європейського Союзу шляхом підготовки та укладення Угоди про асоційоване членство України в ЄС.

Слід зазначити, що розширення ЄС у травні 2004 р., у результаті якого 10 країн - торговельних партнерів України ввійшли до спільного європейського ринку, породжує нові аргументи на користь найшвидшого вступу до СОТ. Європейський Союз автоматично поширив квоти на імпорт української продукції на нових членів. Це призвело до втрати ринків збуту українськими виробниками у розширеному ЄС. Вступ до ЄС Румунії та Болгарії ще більше ускладнив ситуацію. Участь у СОТ допоможе уникнути кількісних обмежень на експорт української продукції до ЄС, оскільки такі обмеження в рамках СОТ заборонено. Це полегшить українським виробникам масової продукції (виробів з металу, продовольчих товарів) вихід на світові ринки, особливо європейські. Ключові галузі промисловості (металургія та хімічна промисловість) сьогодні експортують більше половини виробленої продукції. Ці експортоорієнтовані галузі також слугуватимуть "локомотивами", які потягнуть виробників проміжних ресурсів, особливо коксу, неенергетичних матеріалів, вугілля та торфу. Від безперешкодного доступу українських товарів та послуг на зовнішні ринки залежать можливості розвитку української економіки, яка є експортоорієнтованою. Водночас внутрішній ринок стане більш відкритим для великих іноземних виробників, що є лідерами у високотехнологічних галузях. Це потребує відпрацювання механізму захисту національних інтересів українських виробників. Членство в СОТ створить можливості розвитку і не є гарантією того, що ці можливості будуть реалізовані.

СОТ визначає правила поведінки на світових ринках. Україна, як і кожна країна, має певні переваги у виробництві тих чи інших видів продукції (географічне розташування, дешева кваліфікована робоча сила, наявність певних технологій, традиції національного виробництва тощо). Україна має значні природні ресурси. За кількістю та якістю родовищ корисних копалин вона посідає перше місце в Європі. Надра України містять (у світовому масштабі) майже 7,8 % залізних, 43,6 % марганцевих, 20 % запасів і ресурсного потенціалу титанових руд. Україна належить до десятки світових лідерів за запасами урану29.

Вона займає провідні місця за запасами цирконію, літію, графіту, каоліну, вогнетривких глин, сірки, калійних солей, декоративного каменю. В Україні видобувається близько 5 % світового обсягу мінерально-сировинних ресурсів. При цьому гірничодобувна промисловість щороку випускає продукцію на 25-28 млрд. доларів (за світовими цінами) °. Отже, мінерально-сировинна база України має значний економічний потенціал. Він спроможний забезпечити подальший розвиток національної економіки.

Україна належить до промислово розвинених країн світу, має один з найбільших у Європі структурно розгалужених промислових комплексів. Структура промисловості охоплює базові галузі - чорну і кольорову металургію, хімію та нафтохімію, машино- і приладобудування, легку та переробну промисловість. Серед наукоємних галузей - авіакосмічна, суднобудівна, виробництво військової техніки, важке І сільськогосподарське машинобудування, верстатобудівна та інструментальна, електротехнічна і приладобудівна, виробництво засобів зв'язку, інформатики та складної апаратури, медичного устаткування, радіо -, електронна, автомобілебудівна.

Переконливими доказами високотехнологічних та конкурентних можливостей української промисловості є серійне освоєння принципово нових моделей літаків АН-70, АН-140 та АН-38. їх справедливо вважають найперспективнішими моделями XXI ст. Україна бере участь в реалізації унікального міжнародного проекту — програми ракетно-космічного комплексу морського базування "Морський старт" і "Глобалстар", де застосовуються вітчизняні ракетоносії "Зеніт" і "Циклон". З 22 базових технологій ракетно-космічної галузі Україна володіє 17.

Україна має значні можливості для розвитку агропромислового комплексу. Зокрема, на неї припадає майже третина запасів чорнозему та 27 % орної землі в Європі. На душу населення в Україні припадає 0,66 га орної землі, тоді як у Європі цей показник становить у цілому 0,25 га.

Проте ізольованість країн колишнього Радянського Союзу від світової економіки призвела до формування замкненої самодостатньої системи. Це перешкоджало поглибленню виробничої спеціалізації.

Неприєднання України до СОТ суттєво обмежує:

- можливості країни знаходити нові зарубіжні ринки для своєї продукції та послуг;

- знаходити своє місце та нішу в міжнародній економіці;

- максимізувати конкурентоспроможність та ефективність;

- створювати робочі місця для своїх громадян та зменшувати міграцію талановитих українських професіоналів;

- користуватися перевагами членства в СОТ;

- залучати необхідні інвестиції для забезпечення економічного розвитку та зростання.

Членство в СОТ не мас альтернативи. Вступ до цієї організації, безперечно, має історичне значення для українського народу, його добробуту і процвітання.

5 лютого 2008 р. Президент України Віктор Ющенко і Генеральний директор Світової організації торгівлі Паскаль Ламі підписали протокол про вступ України до СОТ. Україна має ратифікувати протокол про вступ до 4 липня 2008 р. Повноправним членом СОТ країна стане через ЗО днів після ратифікації документа. Вітаючи український народ зі вступом до СОТ, глава держави зазначив: "Зроблена неймовірна титанічна праця. Це великий історичний день для України".