Автор: Ліпкан В.А. | Рік видання: 2009 | Видавець: Київ: КНТ | Кількість сторінок: 576
(military/defence doctrine) – система офіційних поглядів і положень у конкретній державі (які не завжди і ...
(фр. аппее, англ. army, від лат. агтаге — озброювати) - один з найважливіших органів держави ...
особи, які залишили країну, в якій вони постійно проживали (були громадянами), внаслідок переслідувань, військових дій ...
об'єднання держав, громадських організацій та індивідуальних членів з метою вирішення питань регіонального або глобального характеру, ...
система економічних, правових, дипломатичних, ідеологічних, військових, культурних та ін. зв'язків і відносин між народами, державами ...
Україна, враховуючи необхідність забезпечення власної воєнної безпеки та оборони, усвідомлюючи свою відповідальність у справі підтримання міжнародної стабільності як суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава має Збройні сили України із необхідним рівнем бойової готовності та боєздатності. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про Збройні сили України" Збройні сили України — це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності. Аналізуючи даний закон, а також Закон України "Про оборону України", можна виділити наступні завдання ЗС у забезпеченні національної безпеки:
• запобігання та відсіч збройній агресії та збройному конфлікту;
• здатність до переведення на воєнний стан;
• ліквідація збройного конфлікту;
• забезпечення готовності населення і території держави до оборони;
• забезпечення національних інтересів;
• реалізація власної воєнної політики;
• формування та реалізація воєнної, воєнно-економічної, військово-технічної та військово-промислової політики держави;
Функції Збройних сил України по забезпеченню національної безпеки:
1) захист суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності;
2) забезпечення воєнної безпеки;
3) забезпечення охорони державного кордону;
4) участь у формуванні та реалізації державної політики з питань оборони і військового будівництва, стратегії воєнної безпеки, підготовці проектів Концепції (основ державної політики) національної безпеки України, Воєнної доктрини України, законодавчих та інших нормативних актів у сфері оборони, забезпечує їх виконання у Збройних силах України, у встановленому порядку координує діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування щодо підготовки держави до оборони;
б) прогнозує тенденції розвитку форм і способів воєнних дій та засобів збройної боротьби;
6) провадить розвідувальну та інформаційно-аналітичну діяльність в інтересах національної безпеки та оборони держави, бере участь в аналізі воєнно-політичної обстановки та визначенні рівня воєнної загрози національній безпеці України;
7) забезпечення стримування збройної агресії проти України та відсіч їй, охорону повітряного простору держави та підводного простору у межах територіального моря України;
8) забезпечення правового режиму воєнного та надзвичайного стану;
9) забезпечення прикордонної безпеки через посилення охорони державного кордону України і виключної (морської) економічної зони, континентального шельфу України та їх правового оформлення;
10) надання військової допомоги іншим державам;
11) участь у міжнародному військовому співробітництві та міжнародних миротворчих операціях на підставі міжнародних договорів
України та в порядку і на умовах, визначених законодавством України;
12) участь у міжнародних системах безпеки;
13) захист інформаційного простору України та її входження у світовий інформаційний простір, створення розвиненої інфраструктури в інформаційній сфері;
14) втілення в життя державної політики у сфері оборони, функціонування, бойову та мобілізаційну готовність, боєздатність і підготовку Збройних Сил України до здійснення покладених на них функцій і завдань;
15) участь у забезпеченні функціонування національної економіки та державного управління в особливий період, у плануванні мобілізаційної підготовки її галузей та контролі за підготовкою підприємств, установ та організацій усіх форм власності до виконання мобілізаційних завдань та за їх виконанням;
16) участь у створенні та контроль стану системи управління державою в особливий період;
17) участь в організації та контроль за підготовкою системи зв'язку, комунікацій і в цілому території держави до оборони;
Окремо акцентуємо увагу на тій обставині, що з метою подальшого зміцнення законності, правопорядку та військової дисципліни у Збройних силах України, забезпечення конституційних прав військовослужбовців у складі Збройних сил України у 7 березня 2002 році було утворено Військову службу правопорядку.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про військову службу правопорядку у Збройних силах України" Військова служба правопорядку у Збройних силах України — спеціальне правоохоронне формування у складі Збройних сил України, призначене для забезпечення правопорядку і військової дисципліни серед військовослужбовців Збройних сил України у місцях дислокації військових частин, у військових навчальних закладах, установах та організаціях (далі — військові частини), військових містечках, на вулицях і в громадських місцях; для запобігання злочинам, іншим правопорушенням у Збройних силах України, їх розкриття і припинення; для захисту життя, здоров'я, прав і законних інтересів військовослужбовців, військовозобов'язаних під час проходження ними зборів, працівників Збройних сил України, а також для захисту майна Збройних сил України від розкрадання та інших протиправних посягань, а так само для участі у протидії диверсійним проявам і терористичним актам на військових об'єктах.
До основних завдань даної служби, що стосуються забезпечення національної безпеки, відповідно до ст. З даного Закону можна віднести:
• боротьба зі злочинністю у військових частинах та на військових об'єктах;
• забезпечення громадського порядку і військової дисципліни серед військовослужбовців у місцях дислокації військових частин, військових містечках, на вулицях і в громадських місцях;
• участь у протидії диверсійним проявам та терористичним актам на військових об'єктах;
• охорони військових об'єктів, військових містечок та їх населення, сприяння його евакуації;
• відновлення та підтримання порядку і дисципліни у військових частинах.
Таким чином можна резюмувати, що основними функціями даної Служби, стосовно забезпечення національної безпеки є:
1) забезпечення безпеки осіб та об'єктів, які включені до інфраструктури Збройних сил України;
2) боротьба зі злочинністю у Збройних силах України;
3) здійснення боротьби з диверсійними проявами та терористичними актами;
4) забезпечення воєнного та надзвичайного стану.