Історія української преси: Навчальний посібник

Автор: | Рік видання: 1999 | Видавець: Київ: Наша культура і наука | Кількість сторінок: 368

Українська преса в чужих мовах

Зорганів у чужих мовах поширений був "Столичний Голос". Була це щоденна газета, яку в 1919 р. видавав у Києві російською мовою 3. Біський за редакцією О. Сали кінського. Там же в 1917 р. виходив російською мовою орган українських соціал-революціонерів за редакцією І. Маєвського під назвою "Конфедераліст", що стояв на грунті державної самостійності України. Року 1918 в Одесі виходила газета "Молодая Украйна".'

В німецькій мові виходили місячники "Die Ukraine" (Берлін, 1918), "Ukrainische Blatter" (Відень, 1918) та інші. "Die Ukraine" виходила за редакцією Акселя Шмідта (1870—1942) — німецького журналіста, основи и ка (з проф. Рорбахом) і генерального секретаря німецько-українського товариства, автора праці під назвою "Ukraine Land der Zukunft". "Ukrainische Blatter", до співробітництва в якому запрошено було німецьких публіцистів, мав виходити 8 разів на місяць у накладі 8-10 примірників за редакцією В. Калиновича. З великого розмаху однак з кінцем 1918 р. нічого не лишилося.

У французькій мові —"L'Ukraine" в Лозанні 1919 р., а в Парижі 1920 р. — "France et Ukraine". В останньому брали участь французькі журналісти. З українців — д-р 1. Борщак та ін. З чужинців — Е. Hins ("L'arf Ukrainien"), F. Forestie ("La Tactique Moscovise"), F. Fesser.

Подавано тут також переклади з творів українських письменників.

З лютого 1919 p. у Римі почав виходити італійською мовою двотижневик "La voce dell 'Ukraina" - поважний інформаційний орган, який давав також і більші праці на історичні, літературні, мистецькі та економічні теми.

На початку 1920 р. в Атенах, старанням М. Левицького, який заступав місце голови Української Дипломатичної Місії після смерті Ф. Матушевського, почав виходити інформаційний часопис грецькою мовою під назвою "Епітеоресіс Елліно Украініке".

У редагуванні та в поборюванні ворожих виступів багато допоміг поважний грецький історик проф. Атенського університету Каролідіс, який, між іншим, дав для першого числа огляд історії України та її стосунків до Візантії.

Врешті, 1919-1920 рр. у Софії виходили два органи болгарською мовою. Були ними: "Украинско Слово" - неперіодичне інформативне видання в формі журнальчика і "Украинско-Болгарски Прьгледь". Обидва почали виходити в другій половині 1919 р. Брали в них участь такі представники болгарської суспільної думки і науки: проф. Д. Шишманов, Д. Страшмиров, Никола Балабанов, д-р Ст. Младенов та інші.