Автор: Михайлин І.Л. | Рік видання: 2011 | Видавець: Київ: Центр учбової літератури | Кількість сторінок: 496
РЕПОРТАЖ (від французького reportage, що в свою чергу походить з латинського reporto - повідомляю) - один з основних інформаційних жанрів журналістики, предметом якого є цікаві для громадськості події дня. Автор повинен бути очевидцем, а ще краще - учасником події, що може являти собою яскравий епізод чи факт дійсності (мітинг чи демонстрацію, військовий парад, спортивні змагання, сесію Верховної Ради чи органу місцевого самоврядування, ліквідацію аварії чи наслідків стихійного лиха тощо).
Виникнувши в надрах друкованих органів масової інформації, особливого розвитку репортаж набув на радіомовленні та телебаченні, де його часто транслюють у прямий ефір. У такому випадку репортаж - завжди імпровізація, потребує від журналіста глибоких знань, фахових навичок, винахідливості й дотепності. Але імпровізаційний характер не виключає, а навіть передбачає попередню підготовку до репортажу, наприклад, вивчення питань, що виносяться на сесію, підготовлених у комісіях доповідей і проектів рішень; вивчення складу команд, що виходять на змагання, їхнього турнірного становища тощо.
У 1960-х роках у Сполучених штатах Америки виникла течія "нового журналізму", яка характеризується оновленням техніки репортажу, застосуванням для його написання літературних прийомів. Засновник "нового журналізму" Томас Вулф називав чотири головні прийоми, які використовують сучасні журналісти в поетиці репортажу: 1) вони будують репортаж як розгортання цілісного сюжету, що складається зі зміни епізодів; 2) репортаж може включати в себе діалоги автора з учасниками події або учасників продії між собою, 3) автор може змінювати точку повіствування, говорити від свого імені, подавати свої відступи й коментарі, але може говорити й від імені свого героя; 4) автор може включати в текст мальовничі описи окремих елементів події, характеристики її героїв, пейзажні картини тощо.
У жанрі репортажу створюються й художні твори, наприклад, повість Антуана де Сент-Екзюпері (1900-1944) "Планета людей" (1939), повість Юліуса Фучика (1903-1943) "Репортаж, писаний під шибеницею" (опубл. 1945), роман Павла Загребель-ного (1924-2008) "Намилена трава" (1974), ін.
У сучасній культурі існує ціла галузь - "Література факту" або "Література нон-фікшен", сутність якої в написанні літературного твору на документальній основі. Прикладом може бути роман американської журналістки Джоді Піколт "Дев'ятнадцять хвилин" (2008).
ОНЛАЙН-ПУБЛІКАЦІЯ (від англ. on - увімкнений і line -лінія) - спосіб буття текстів в Інтернет-журналістиці. На відміну від паперової журналістики, онлайн-публікація будується у формі складної моделі, основними складниками якої є авторський матеріал, читацькі коментарі до нього, пояснення автора з приводу коментарів, нові відгуки читачів. Маятник уваги може розгойдуватися між авторською й читацькою позиціями до нескінченності. Можливість коментування - не тільки свідчення зворотнього зв'язку, але й збагачення теми запропонованими читачами фактами, оцінками, концептуальними розв'язаннями.