Новітня історія країн Європи та Америки (1945-2002 роки) Навч. посібник

У1992 р. до влади повернулися демократи. Білл Клінтон — перший президент США, який народився після Другої світової війни (1946). Перші кроки нової адміністрації в царині економіки свідчили про відхід Клінтона від "рейганоміки". Закон, відповідно до якого федеральна влада дістала широкі повноваження для управління економікою, у палаті представників пройшов з перевагою у два голоси. У сенаті голоси поділилися порівну і лише підтримка віце-президента Альберта (Ела) Гора дала можливість прийняти президентський законопроект. До посилення державного регулювання підштовхнули труднощі та спад в економіці, що намітилися в момент приходу Клінтона до влади. Нова адміністрація вдалася до збільшення податків на великий бізнес, боролася проти монополізму. Водночас надавалися субсидії транспорту, впроваджувалися наукомісткі технології. За допомогою економічних важелів становище вдалося значно виправити. Американська економіка в 1994 р. розвивалася досить інтенсивно і в 1995 р. ВВП сягнув майже 7 трлн доларів. Адміністрації Клінтона вдалося також провести через конгрес закон про безплатну медичну допомогу для літніх та непрацездатних, реальною основою якого, безперечно, є медичне страхування.

У сфері зовнішньої політики здійснювався курс на формування міжнародних відносин посткомуністичного періоду. Зусилля дипломатії США були спрямовані на ядерне роззброєння та інтеграцію в демократичний світ колишніх тоталітарних країн. Крах світового комунізму позбавив американське керівництво звичних орієнтирів. У правлячих колах США розгорнулася боротьба навколо проблеми визначення зовнішньополітичного курсу. Ліберали на чолі з Клінтоном виступали за продовження політики, спрямованої на реалізацію миротворчої місії США в усьому світі. Противники цього курсу вказували, що США звалили на себе непосильний тягар, і готові були повернути навіть до політики ізоляціонізму. Перемога на проміжних виборах до сенату та палати представників у листопаді 1994 р. кандидатів від правого крила Республіканської партії свідчила про зміну настроїв в американському суспільстві. Значна частина американців, таким чином, нехтувала лібералізмом Клінтона і прагнула повернутися до "рейганівських часів". Для Клінтона склалася парадоксальна ситуація: його партія втратила більшість і в палаті представників, і в сенаті.