Новітня історія країн Європи та Америки (1945-2002 роки) Навч. посібник

Головною подією 2000 р. для США стала президентська кампанія. її головними діючими особами були претенденти на найвищу посаду: представник Демократичної партії — віце-президент Альберт Гор і представник Республіканської партії — губернатор штату Техас Джордж У. Буш-молодший. У своїх програмних заявах обидва кандидати наголошували, що у визначенні зовнішньополітичного курсу вони керуватимуться національно-державними інтересами США. І Гор, і Буш виступали проти ізоляціонізму. На їхню думку, США, як і раніше, мають брати участь у світових справах. Обидва підтримували ідею зміцнення національної оборони. Водночас Буш у викладі своєї зовнішньополітичної програми був конкретнішим. У своєму виступі в Каліфорнії у листопаді 1999 р. він зауважив, що американська зовнішня політика не повинна зводитися до врегулювання криз, що "у неї мають бути великі спрямовуючі цілі": діяти спільно "з нашими сильними демократичними союзниками в Європі й Азії", "захищати американські інтереси в зоні Перської затоки" і "домагатися миру на Близькому Сході, що забезпечило б безпеку Ізраїлю", "зупинити зловісне поширення зброї масового знищення і засобів її доставки". Буш заявив, що він не поділяє позиції прихильників стратегічного зближення з Китаєм. Називаючи Китай суперником, він закликав не забувати про обіцянку США захищати Тайвань, критикував китайське керівництво за порушення прав людини. Буш категорично наполягав на необхідності розгортання національної програми ПРО (протиракетної оборони), стверджував, що США мають вийти із договору 1972 р. по ПРО, якщо Росія заперечуватиме проти здійснення американської програми. Що ж до самої Росії, то позиція Буша була однозначною: сприяти розвиткові російської демократії.

У внутрішньополітичній програмі обох кандидатів важливе місце відводилося питанням скорочення податків, гарантії системи соціального забезпечення, поліпшення медичного обслуговування соціально незахищених категорій населення, реформування шкільної освіти тощо. Обидва кандидати торкалися одних і тих же важливих проблем і пропонували свої рецепти їх вирішення. При цьому Буш акцентував увагу на захисті приватної власності і розвитку приватного сектора, а Гор обстоював необхідність державного регулювання. Програми обох претендентів на президентську посаду були настільки виваженими і добре аргументованими в плані їх можливого втілення в життя, що американське суспільство у своїх симпатіях до кандидатів розділилося порівно. Внаслідок такої ситуації 7 листопада 2000 р. на президентських виборах обидва кандидати отримали майже однакову підтримку виборчого електорату, і американці цілих три тижні не мали достовірних даних, хто ж усе-таки переміг: Буш чи Гор? Американські громадяни раптом усвідомили, що їхня виборча система далека від досконалості. Лише 27 листопада 2000 р. після неодноразових підрахунків і перерахунків виборчих бюлетенів держсекретар штату Флорида, де виявилася найбільша неясність щодо переможця в боротьбі за президентське крісло, Кетрін Гарріс проголосила республіканця Джорджа Буша молодшого 43-м президентом Сполучених Штатів Америки. Буш випередив свого конкурента Альберта Гора лише на 537 голосів і, таким чином, отримав всі 25 голосів вибірників штату.