Автори: Газін В.П., Копилов С.А. | Рік видання: 2004 | Видавець: Київ: Либідь | Кількість сторінок: 624
Федеральні збори ЧСФР ухвалили цілий пакет законів, що відкривали дорогу до ринкової економіки. Розпочато поетапну приватизацію, запроваджено конвертованість крони, а головне, — без застосування методів "шокової терапії" проведено лібералізацію цін. Після роздержавлення підприємств сфери торгівлі й послуг у квітні 1991 р. дано старт процесові приватизації всієї індустрії за допомогою спеціальних купонів. У практиці економічної реформи це нововведення виявилося економічно ефективним, і до кінця року на аукціонах було приватизовано близько 20 тис. об'єктів. На підставі закону про реституції громадянам поверталось майно, відібране чи конфісковане за комуністичного режиму. Реформування економіки відбувалося за умов збереження надійних соціальних гарантій. Завдяки рішучим діям уряду вдалося зупинити інфляцію, стабілізувати крону. 1992 р. позначився пожвавленням промислового виробництва, збільшенням товарообміну та експорту до розвинутих країн. Рівень безробіття у цьому році не перевищував 3,5 %, а реальна заробітна плата збільшилася на 8,6 %. У 1991 р. республіка стала асоційованим членом ЄС. Того ж року в Чехословаччині було прийнято закон про протизаконність комуністичного режиму й люстрації (від лат. lust rat і о — очищення через жертвоприношення). Закон вимагав очищення державних органів, армії, поліцейського корпусу не тільки від колишніх співробітників держбезпеки, їх інформаторів, а й від партійних функціонерів, починаючи від секретаря райкому й вище.
Перехідний період виявив і поглибив суперечності між словаками і чехами, які мали різні стартові можливості для запровадження ринкових відносин, чим скористалися лідери обох республік. Після багатомісячних безрезультатних спроб домовитися щодо загальноприйнятої моделі федерації — об'єднання двох повноцінних і рівноправних державних суб'єктів — керівництво Чеської і Словацької республік і федеральна влада, створена внаслідок вільних демократичних виборів у червні 1992 p., прийняли узгоджене рішення про поділ ЧСФР на дві суверенні держави.
Восени 1992 p. Федеральні збори розробили закон про засади поділу країни. Все федеральне майно ділилося у пропорції два до одного. Дві частини відходили Чехії, а одна — Словаччині відповідно до чисельності населення. Нерухомість ділилася за територіальною ознакою. Під час перехідного періоду діяли тимчасові фінансова та митна унії. Відтак у ході цивілізованого, безболісного процесу, що гарантував сприятливий розвиток у майбутньому, 1 січня 1993 р. на карті Європи з'явилися дві нові самостійні суверенні держави — Чеська і Словацька республіки.