Соціологія - Навчальний посібник

Поряд з прогнозами на емпіричному рівні В західноєвропейській соціології розробляються теорії "стратегічного" значення. Не тільки приватні фірми, але й державні інститути щедро фінансують ті наукові центри, які займаються розробкою теоретичних положень, розглядаючи саме їх як пріоритетні. Правда, більше заохочувалися і стимулювалися фінансово ті дослідження, які формулювали теорії середнього рівня. Багато науковців Заходу вважають, що найкраще про розуміння практичного застосування ролі теорії висловився Роберт Мертон. Що ж це за позиція американського соціолога, яка так припала до душі сучасним суспільствознавцям Заходу?

На відміну від Т.Парсонса, який намагався надати теорії такого рівня абстракції, що було незрозуміло, де її можна застосувати практично, Р.Мертон вважав, що теоретичні положення про суспільство на дуже високому рівні абстракції малопридатні для пізнання, оскільки вони пояснюють все взагалі і настільки туманно, що невідомо, де їх можна застосувати конкретно. Аналізуючи якийсь конкретний факт в історії суспільства, писав Р.Мертон, можна зауважити, що він узгоджується з тією чи іншою загальною теорією, але можна взяти зовсім інший факт, який цілком заперечує перший, і він теж може бути пояснений тією ж самою теорією.

Не заперечуючи цілком загальних теорій, наприклад, історичного матеріалізму К.Маркса, теорію соціальних систем Т.Парсонса, інтегральну соціологію П .Сорокіна, Р.Мертон дійшов висновку, що, з одного боку, теорії середнього рівня досить абстрактні і загальні, що дає їм статус теорій, водночас з іншого,— тримаючись конкретних реалій, вони мають практичну цінність.

Теорії середнього рівня використовувалися соціологами під час прогнозування розвитку сім'ї (соціологія сім і), релігії (соціологія релігії), нестабільностей суспільства (соціологія конфліктних ситуацій) і т. д.

Поряд з футурологічними концепціями, які не виходили за межі теорій середнього рівня, в західноєвропейській соціології з'явилися теорії, які претендували на рівень загальних (теорія конвергенції, теорія постіндустріального суспільства тощо). У цьому випадку соціологи повинні були піднятися над теоріями середнього рівня, вони намагалися відмежуватися від спекулятивних умоспоглядальних розмірковувань, а більше спиратися на реальні факти сьогодення.