Соціологія - Навчальний посібник

Автори: , , | Рік видання: 2004 | Видавець: Київ: Вид-во Європейського університету | Кількість сторінок: 246

Характеристика соціальних форм організації

Вплив соціального оточення значною мірою детермінований формою організації. В соціології більшість учених дотримуються думки, що соціальними формами організації є:

Сімейна. Тут в якості організації є сім'я. Як зазначає А.В. Дорін, трудові зв'язки в такій організації тісно переплетені з родинними. Це спрощує соціально-економічні відносини в сфері права власності і розподілу прибутків. Контакти в сімейній формі організації відбуваються як в години праці, так і поза ними. Таким же чином відбувається і вплив соціального оточення на сімейну форму організації. Цей вплив однаковою мірою має як формальний, так і неформальний характер. Рівень значущості впливу визначається статусом члена організації (сім'ї). І взагалі контакти в такій соціальній формі організації, як сімейна, характеризуються високим рівнем довіри і згуртованості, закритістю стосовно зовнішнього середовища. Офіційна. Це така соціальна форма організації, в якій родинні зв'язки відсутні. Стосунки всередині офіційної організації побудовані виключно на діловій основі, на діловому інтересі. Все особисте відділяється і як би залишається за межами організації.

Добровільна і примусова соціальна форма. Слід зазначити, що вступ в організацію майже завжди добровільний, проте є організації, побудовані на примусі, де місце людини в організації визначається терміном — "повинен" (служба в армії, у вахтових бригадах тощо), а є і такі організації, членом яких людина взагалі стає наперекір своїй волі і бажанню (перебування у місцях ув'язнення).

Підприємницька. Це організація, яка має порівняно просту структуру, добре розвинені формальні і неформальні зв'язки між її членами, значну владу лідера в ній.

Професійна. Це організація, члени якої об'єднані на основі певного фаху, є спеціалістами в певній сфері діяльності (освітній, військовій, науковій, охорони здоров'я тощо).

Дивізійна. Це така організація, в якій домінує децентралізоване керівництво. Американські і німецькі соціологи вважають, що в організаціях кількістю понад 100 осіб, які "розсіяні" в просторі (одна організація в кількох місцях), сувора централізація є перешкодою до ефективної діяльності її членів.

Місіонерська. В цій організації, згідно з дослідженнями канадського вченого Г.Мінцберга, високий рівень довіри між членами та взаємодопомоги. Кожен її член може в разі необхідності зайняти місце керівника. Окрім високого рівня професіоналізму, всі члени організації свідомо і беззастережно дотримуються єдиної ідеології.

Політична. Це така організація, метою якої є досягнення влади в суспільстві. Єдність в такій організації забезпечується на основі статуту, програми, відповідних директив, прийнятих керівництвом колективно (на з'їздах, пленумах, зібраннях) чи одноособово.

Соціально-демографічна. Однією з важливих характеристик такої організації, згідно з А.В.Доріним, є її статево-віковий склад. Це такі організації, наголошує він, де в одних—домінують працівники жіночої, в інших—чоловічої статі; в третіх—і чоловіки, і жінки представлені однаково; в одних —домінує молодіжний склад, в других—люди старшого віку; в третіх — і тих, і інших приблизно однакова кількість.

Майже всі перераховані організації мають складний статево-віковий склад, в основі якого, вважає А.В. Дорін, є поділ праці.

Перелік соціальних форм організацій не обмежується якоюсь раз і назавжди визначеною кількістю. Так, наприклад, Г.Мінцберг виділяє таких форм ; А.В.Дорін — ; П.Сорокін вказує на існування декількох форм, але спеціально їх не виділяє. Подібної думки дотримуються, приміром, і польські соціологи. Але всі вони визнають, що попри кількісне визначення соціальних форм організації (що є результатом дещо різних підходів до поділу) останні допомагають зрозуміти їх суть у багатоманітній, широкоспектровій палітрі суспільства.