Соціологія - Навчальний посібник

Кожна особа приєднуючись до якоїсь групи, намагається апріорі визначити: а) кого і що презентує ця група? б) ким вона буде в цій групі? У західній соціології визначаються два типи груп: нормативного і відносного зіставлення.

Вперше термін "групи зіставлення" в соціологічну літературу ввів у 1942 р. X. Ньюмен. Він прийшов до висновку, що кожна людина, будучи членом групи, час від часу задає собі питання: який статус нашої групи? хто я тут? ким ми були раніше і ким можемо стати?

Згідно з результатами дослідження Р.Мертона, Л.Фестінгера, С.А.Штройффера та ін., групою нормативного зіставлення є така група, в якій її члени визначають свій статус відповідно до походження, рівня освіти, економічної позиції в суспільстві, в політичному і урядовому бомонді тощо. Наприклад, польський шляхтич, який добре знав, ким були його предки, був ще якихось 70-80 років тому готовий працювати на низько оплачуваній розумовій праці, але ні в якому разі не займатись торгівлею, а тим паче фізичною працею.

Інший приклад. Ще недалекі ті часи, коли радянські люди розмірковували подібним чином: маю хліб, щось до хліба, вбрання на свято і будні, в сім'ї порядок, війни немає. Що ще потрібно? Для більшості людей у нашій державі ще й сьогодні це є досягненням, але не є таємницею й те, що нормою для власника кількох фірм є володіння кількома добре умебльованими квартирами, будинком-маєтком, найпрестижнішою іномаркою автомобіля, можливість відпочивати за кордоном.

Відповідний статус (і не обов'язково матеріальний) хочуть мати працівники вищої школи (наприклад, професорсько-викладацький склад), державні службовці, офіцери армії, дипломати тощо.

Група відносного зіставлення — це така група, в якій люди порівняють свій колишній статус і сьогоднішній. Американський соціолог Теодор М.Ньюком, розкриваючи зміст порівняльного зіставлення, лише, що людина, яка вийшла з сільського середовища і ввійшла в ряди інтелігенції, весь час в своїй щоденній поведінці буде не тільки стверджувати свій сьогоднішній, але й намагатися якнайменше згадувати свій колишній статус.

Відомо, що ще в 30-ті роки XX століття американські негри відчували на собі відголоси колишнього расистського ставлення до них значної частини білого населення. Але ситуація кардинально змінювалася, коли негр потрапляв до американської армії. Тут він нічим не відрізнявся від своїх білошкірих колег по взводу, роті, батальйону і т. д. Навіть найзапекліший расист не міг дозволити собі якимось чином образити чорношкірого солдата і тільки тому, що той носив мундир захисника держави, яка проголосила найдемократичніші права і свободи.

Деякі соціологи окрім груп нормативного та порівняльного зіставлення виділяють ще і групи сукупного зіставлення. Так, наприклад, Н. Гудман намагається довести, що деякі групи зіставлення виконують не одну, а більше функцій. Наприклад, сім'я, вважає він, є сукупністю трьох зіставлень: батьки вчать дітей, формують у них відповідальність перед Богом і законом (нормативне зіставлення), вони ж служать їм взірцем (порівняльне зіставлення), висловлюють своє схвалення чи незадоволення стосовно поведінки дітей. Остання, вважає Гудман, є сукупною функцією.

Навіть у зовсім невеликих групах починають проявлятися риси людської психіки, малопомітні в окремої людини. Починають виникати її соціально-біологічні потреби, більшого значення набуває уніформа, боротьба за лідерство, виникає поняття "ми" і "не ми", які набувають значної сили у великих групах.