Соціологія - Навчальний посібник

Автори: , , | Рік видання: 2004 | Видавець: Київ: Вид-во Європейського університету | Кількість сторінок: 246

Дезорганізація представників противаги

Вагомий вплив на владні структури різного рівня управління у другій половині XX ст. отримали профспілки. Вони, як виразився американський економіст і соціолог Д.Гелбрейт, виступили як противага владі на фабриках, заводах, залізницях, у вугільній і сталеплавильній промисловостях. Основне завдання керівництво профспілок вбачало у захисті прав працівників певної галузі, а також у контролі діяльності в правовому полі управління даною галуззю. Противагу владі підприємств, фірм, асоціацій і т. д. складають також державні структури і їх окремі підрозділи.

Сутністю "противаги владі", таким чином, став спосіб впливу на владу організації, не будучи суб'єктом цієї влади. Іноді представники "противаги владі" досягають таких успіхів, яких би вони ніколи не змогли досягнути, просто працюючи в тій чи іншій організації, яку контролюють як захисники прав працюючих.

Сьогодні більшість журналістів, працівників податкових служб, юристів, глибоко переконані, що той, хто критикує, завжди має більшу владу ніж той, хто працює в організації, яка за своєю специфікою діяльності завжди може бути об'єктом для критики. Відомий американський представник захисту прав споживачів Р.Нейдер твердо переконаний, що в кожній організації, яка, здавалося б, функціонує ідеально, завжди можна знайти не доопрацювання, порушення тощо. При вмілій інтерпретації останнім можна надати вираз злочину.

Представники "противаги владі", підкреслює Р.Нейдер, вишукуючи негаразди, нічим не ризикують. Часто вони свою діяльність мотивують бажанням начебто покращити добробут працівників, підняти продуктивність їх праці, встановити соціальну справедливість в отриманні заробітної плати тощо.

Звичайно, якщо в роботі організації є суттєві не доопрацювання, недоліки, діяльність "противаги владі" дає позитивні наслідки, але часто буває, що ця діяльність, пише Р.Нейдер, яка прикрита шляхетними фразами, лихоманить усе підприємство, сковує його владні структури, образно кажучи, по руках і ногах, гальмує творчість. Іноді це призводить до банкрутства фірми, або, в кращому випадку, заміни її керівництва "своїми" людьми, що підспудно і планувалося представниками "противаги владі".