Соціальна географія: навч. посібник

Автор: | Рік видання: 2007 | Видавець: Київ: Знання | Кількість сторінок: 349

5.5. Удосконалення застосування соціологічних і експериментальних методів у соціальній географії

У XXI ст. суттєво інтенсифікується удосконалення застосування соціологічних і експериментальних методів і в соціальній географії, і, безумовно, у регіональній соціальній географії.

Як уже зазначалося, надзвичайно важливо використовувати ентропійний аналіз соціальних систем, оскільки саме він дає змогу виявляти деформації в суспільстві. Застосування ентропійного аналізу потребує подальшого розроблення його методології і методики та розвитку понятійного апарату. В зв'язку з цим доцільно використати теоретичні напрацювання науки "Соціальна когнітологія", яка вивчає принципи і механізми накопичення та використання знань у соціальних системах.

Біографічний метод продовжує розвиватися в різних теоретичних напрямах (символізм, інтеракціонізм, феноменологія, етнометодологія, когнітивна соціологія, структуралізм). Він торкається значно ширшого кола проблем, ніж раніше. Біографічні дослідження спрямовані на пошук типових зв'язків при вивченні індивідуальних біографій і на основі цього — узагальнення групових ситуацій, зв'язків між індивідуальними біографіями та значними подіями суспільного життя. Цей метод дістає подальший розвиток і в зв'язку з удосконаленням та полегшенням у використанні нової записуючої техніки, яку застосовують при проведенні вільних біографічних інтерв'ю.

Модифікується й удосконалюється метод аналізу документів, що в соціально-географічних дослідженнях, як і в соціології, належить до основного методу отримання конкретного знання про соціальну реальність на основі інформації, зафіксованої в різних документах. Беручи до уваги те, що діапазон вживання методу аналізу документів у соціологи широкий (він використовується у її різноманітних 55 галузях), можна передбачити: таке ж широке застосування цей метод отримає в усіх галузях соціальної географії. На сучасному етапі при здійсненні соціологічних і соціально-географічних досліджень він застосовується у вигляді традиційного вивчення історичної й статистичної

документації, особистих документів, текстів масової комунікації і часто використовується як додатковий спосіб збору первинної соціологічної інформації з метою уточнення або підтвердження результатів опитування, спостереження.

Однак у перспективі зміняться способи зберігання документів: вони будуть переважно міститися в електронному вигляді. Отже, модифікуватимуться і способи їх аналізу — якісного (змістовного) і кількісного (формалізованого). В процесі якісного аналізу, здійснюваного за допомогою сучасних комп'ютерних технологій, можна буде відразу конструювати соціальну реальність на основі унікальних, своєрідних, але таких, що мають спільну природу, вербальних свідчень, котрі містяться в аналізованих документах. В умовах використання комп'ютерних технологій значно полегшиться здійснення і кількісного аналізу документів.

Розробляється програмне забезпечення. Воно суттєво полегшить здійснення нарративного аналізу (англ. narrative — розповідь, повідомлення фактів) — формалізованого методу дослідження, який передбачає аналіз, зіставлення та порівняння якісних даних, що подаються як опис, виклад фактів і повідомлень про них. Комп'ютерне моделювання при оцінці даних нарративного аналізу дасть змогу всебічно оцінити соціальні дії та наслідки, тобто соціальні результати, до яких вони приводять чи могли б привести.

Нарративний аналіз запропонував П. Аббель. Він визначав нарративу як встановлену структуру взаємопов'язаних соціальних дій, котрою можна пояснити певний соціальний результат (факт). Для побудови нарративної структури передусім складають таблиці, де фіксують діючих акторів, умови вчинюваних ними дій, самі дії та їх результати. За допомогою нарративного аналізу виявляється оптимальна структура взаємопов'язаних соціальних дій, на підставі чого можна точніше пояснити їх результат *175 .

*175: {Соціологія: Короткий енциклопедичний словник. – С. 18. }

На жаль, нарративний аналіз поки що не застосовується у вітчизняних соціологічних і соціально-географічних дослідженнях, хоча його переваги в оперуванні з якісними даними безсумнівні. В перспективі ситуація, безумовно, зміниться.

Подальший розвиток отримують і методи семантичного та соціолінгвістичного аналізу, що застосовуються в межах соціально-географічних досліджень.

Дуже важливо розробити у межах соціальної географії у XXI ст. методи оцінки інтегрального соціального простору та його складових, а також прийоми і рекомендації адаптації людини, групи людей при переході з одного соціального простору в інший. Ускладнення соціального життя зумовлює зростання кількості таких переходів у десятки разів. Ось чому необхідне зміцнення адаптаційних механізмів життєдіяльності людини, груп людей. Ця проблема належить до головних, яку потрібно розв'язувати у межах соціальної географії. Проблеми адаптації (пристосування людини або групи людей до нового соціального середовища, а частково і пристосування до них цього середовища з метою співіснування та взаємодії) вивчаються у межах соціальної географії, оскільки надзвичайно стрімко змінюється і соціальне середовище, і природне середовище.

Проблеми адаптації особистості, групи людей дуже широко вивчаються зарубіжними дослідниками, а у вітчизняних наукових розвідках вони менш поширені. У перспективних дослідженнях ситуація має бути в цьому сенсі набагато ліпшою. Розширяться дослідження, спрямовані на вивчення аномії — стан суспільної системи, для якого характерна відсутність загальноприйнятих цінностей і норм як універсальних регуляторів соціальної поведінки людей. Сучасне українське суспільство має низку аномічних рис (наприклад, знецінення прийнятих у суспільстві схвальних уявлень стосовно поведінки людини та зростання вагомості раніше засуджувальних уявлень — до зростання їх "позитивності"), що необхідно вивчати за допомогою модифікації соціологічних методів в умовах застосування нових комп'ютерних технологій. Соціально-економічна криза, з якої Україна ще не вибралася, повністю засвідчує необхідність вивчення суспільства в її межах з позиції його аномічності: адже до феномена аномії вчені соціологи звертаються в умовах виникнення соціальних криз і порушення загальної соціальної стабільності.

Отже, в XXI ст. буде збагачена палітра соціологічних методів, які застосовуватимуться в соціально-географічних дослідженнях.

Запитання для контролю

1. Розкрийте особливості сучасного розуміння змісту поняття "метод".

2. Що таке комп'ютерні технологи?

3. Опишіть напрями модифікації традиційних методів дослідження соціальної географії у XXI ст.

4. Як змінюватимуться програмні продукти, котрі можна використовувати в соціально-географічних дослідженнях?

5. Які методи забезпечення захисту соціогеографічної інформації?

6. Розкрийте суть ентропійного аналізу соціальних систем.

7. Які програмні продукти дають створювати картографічні бази даних?

8. За якими теоретичними напрямами розвиватиметься біографічний метод?

9. Окресліть особливості захисту інформації від руйнування і втрати у зв'язку з технологічними неполадками в комп'ютерних системах.

10. Як удосконалюватиметься застосування соціологічних і експериментальних методів у соціальній географії?

Список рекомендованої літератури

1. Алаев Э. Б. Социально-экономическая география: Понятийно-терминологический словарь. — М.: Мысль, 1983.

2. Иваничка К. Социально-экономическая география. — М.: Прогресс, 1987.

3. Олійник Я. Б., Степаненко А. В. Вступ до соціальної географії: Навч. посіб. — К.: Т-во "Знання", KOO, 2000.

4. Пістун М. Д. Основи теорії суспільної географії. — К.: Вища шк., 1994.

5. Софронова В. М. Прогнозирование и моделирование в социальной работе. — М.: Издат. центр "Академия", 2002.

6. Соціально-економічна географія / За ред. О. Шаблія. — Львів: Світ, 1994.

7. Социологический энциклопедический словарь / Ред.-коорд. акад. РАН Г. В. Осипов. — М.: Издат. группа ИНФРА-М — НОРМА, 1998.

8. Соціологія: короткий енциклопедичний словник / Уклад. В. I. Волович, В. I. Тарасенко, М. В. Захарченко та ін. За заг. ред. В. I. Воловича. — К.: Укр. Центр духовної культури, 1998.

9. Топчієв О. Г. Основи суспільної географії. — Одеса: Астро-принт, 2001.

10. Філософський словник / За ред. В. J. Шинкарука. — К.: Головна редакція УРЕ, 1986.

11. Шаблій О. І. Суспільна географія: теорія, історія, українознавчі студії. — Львів: Львів, нац. ун-т ім. І. Франка, 2001.