Автор: Ґіденс Е. | Рік видання: 1999 | Видавець: Київ: Основи | Кількість сторінок: 726
(політична соціологія) (political sociology) — наука, галузь знань на стику політології і соціології, що користується ...
(political expirience) – узагальнені результати, висновки, уроки, отримані з минулої і дійсної практики політичної діяльності ...
Книжка побудована навколо ряду основних тем, кожна з яких допомагає сформувати прикметні особливості цієї праці. Одна з таких головних тем — це світ у процесі змін. Соціологія постала з перетворень, які відмежували суспільний лад Заходу, що все більше й більше індустріалізується, від стилю життя, характерного для попередніх сторіч. Світ, утворений внаслідок цих перемін, є головним об'єктом зацікавлення соціологічного аналізу. Темпи суспільних перетворень щодалі прискорюються, й можливо, що ми стоїмо на порозі переходу не менш фундаментального, аніж той, який відбувся наприкінці вісімнадцятого та впродовж дев'ятнадцятого сторіч. Соціології ми завдячуємо докладний опис перетворень у минулому та осмислення головних тенденцій розвитку сьогоднішнього суспільства.
Другою основною темою цієї книжки є глобалізація суспільного життя. Протягом тривалого часу в соціології панував погляд, що суспільства можна вивчати як незалежні утворення. Але навіть у минулому суспільства ніколи не існували ізольовано. Сьогодні ж ми спостерігаємо очевидне прискорення процесів глобальної інтеграції. Як приклад можна назвати швидке зростання міжнародної торгівлі. Наголос на глобалізації, зроблений у цій книжці, також тісно пов'язаний із тим великим значенням, якого ми надаємо сьогодні взаємозалежності, що існує між "першим світом" і "третім світом".
По-третє, ця книжка написана з відверто компаративістських позицій. Соціологію не можна опанувати, виходячи тільки з інституцій якогось одного окремого суспільства. І хоча, звичайно, дискусія передусім торкається Британії, вона повсякчас урівноважується багатим розмаїттям матеріалів, запозичених з інших суспільств та культур. Тут розглядаються дослідження, що здійснюються в інших країнах Заходу, втім, я часто посилаюся також на Росію та інші східноєвропейські суспільства — суспільства, в яких сьогодні відбуваються істотні зміни. Ця книжка також містить у собі значно більше матеріалу щодо країн "третього світу", аніж його досі подавалося у вступах до соціології. Крім того, я приділяю велику увагу зв'язкам між соціологією та антропологією, чиї сфери інтересу значною мірою накладаються одна на одну. Якщо взяти до уваги ті зв'язки, які сьогодні існують між суспільствами в різних частинах світу, а також фактичне зникнення багатьох форм традиційної соціальної системи, соціологія та антропологія відрізняються щодалі менше й менше.
Четверта тема — це необхідність історичного підходу в соціологічних дослідженнях. Це означає набагато більше, аніж просте включення в "історичний контекст", у якому відбуваються події. Одним із найважливіших досягнень соціології за останні кілька років було посилення наголосу на історичному аналізі, що слід розуміти не тільки як застосування соціологічного підходу до аналізу минулого, але і як своєрідний спосіб кращого розуміння інституцій сучасності. Останні дослідження з історичної соціології широко висвітлюються в цій книжці й використовуються для інтерпретації в більшості окремих розділів.
По-п'яте, упродовж викладу особлива увага приділяється проблемам гендеру. Питання тендеру звичайно розглядається як окрема галузь у межах соціології в цілому, тож дане видання містить у собі розділ, у якому викладаються міркування та дослідження на цю тему. Проте питання тендерних відносин є настільки фундаментальними для соціологічного аналізу, що їх годі обмежити рамками окремої галузі соціології як дисципліни.
Шоста тема — це зв'язок між суспільним і особистим. Соціологічна думка істотно допомагає процесу самопізнання, яке, віддзеркалюючись у свою чергу, допомагає ліпше осмислити суспільний світ. Вивчення соціології сприяє визволенню думки: соціологія розширює обрії наших уподобань та уяви, відкриває нові перспективи щодо джерел нашої власної поведінки й допомагає нам усвідомити, що існують культурні контексти, які відрізняються від нашого власного. Оскільки соціологічні ідеї кидають виклик догмі, навчають оцінювати культури розмаїття і дозволяють нам заглянути в глиб функціонування суспільню інституцій, то ці студії сприяють розширенню обріїв людської свободи