Автор: Ґіденс Е. | Рік видання: 1999 | Видавець: Київ: Основи | Кількість сторінок: 726
(ownership, proprietortship, holding) 1) керування, господарювання; 2) повне право власності, право розпорядження і користування; 3) ...
(bureaucracy, від фр. bureaucratic -бюрократія) — 1) система казенно-формального керування, ведення важливих державних і суспільних ...
(electoral campaign) – найважливіший компонент політичної діяльності (як державної, так і громадської), яка здійснюється у ...
(political power/authority) -1) право, здатність і можливість соціального суб'єкта (індивіда, групи) нав'язувати, відстоювати і запроваджувати ...
(state machinery; staff, personell, від лат. apparatus — устаткування) — 1) сукупність органів керування, керівництва; ...
Ґофман та інші дослідники соціальної взаємодії часто використовують для свого аналізу поняття, властиві театру. Так, наприклад, поняття соціальної ролі виникло з театральної термінології. Ролі — це соціально визначені очікування, які має виправдати особа, ще займає певну соціальну позицію. Бути вчителем — це посідати специфічну позицію; роль учителя полягає в тому, щоб він діяв певним чином стосовно своїх учнів. Ґофман бачить соціальне життя як виставу, що її грають актори на сцені, — на багатьох сценах, бо як ми граємо, залежить від ролей, кожну з яких ми виконуємо і певний час. Такий підхід іноді ще називають драматургічною моделлю, тобто соціальне життя уподібнюється до театральної драми. Людям не байдуже до того, як дивляться на них інші, й вони застосовують багато форм керування враженням, щоб змусити інших реаґувати на них так, як їм хочеться. Хоча іноді ми робимо це усвідомлено, частіше такій поведінці ми не приділяємо свідомої уваги. Коли Філіп іде на ділове побачення, він одягає костюм і краватку й намагається поводитись як справжній джентльмен; зате увечері, вирулиючи пограти з друзями у футбол, він має на собі джинси, светра розповідає безліч анекдотів. Це і є керування враженням.