Соціологія: пер. с англ.

Згідно з результатами опитувань, близько 70 відсотків британців вважають себе віруючими в божественні сили, а у США, як ми побачили, розвивається багато сект і культів поряд із визнаними церквами. В Ірані та інших країнах Середнього Сходу, Африки й Індії західному впливу кидає виклик життєздатний і динамічний ісламський фундаменталізм. У Північній Ірландії триває поділ релігійних уподобань, що складався століттями, тимчасом як найактивніші члени кожної з деномінацій ведуть між собою відкриту війну. Папа римський прибуває до Південної Америки, і мільйони місцевих католиків з ентузіазмом вітають його турне. У світлі цих подій припущення про послаблення впливу релігії в сучасному світі може здатися дивним.

Проте соціологи загалом погоджуються з послабленням позицій релігії, розглядаючи це як довгострокову тенденцію. СЕКУЛЯРИЗАЦІЯ — це процес втрати релігією впливу на різні сфери суспільного життя. Секуляризація має кілька аспектів або вимірів. Один із них стосується рівня членства в релігійній організації, тобто кількості осіб, які належать до церкви чи іншої релігійної організації і активно відвідують проповіді та інші церемонії. За винятком США, всі індустріалізовані країни зазнали істотної секуляризації за цим показником. Картина втрати релігією впливу, що спостерігається у Британії, характерна для більшості держав Західної Європи, включаючи католицькі країни, такі як Франція або Італія. Церкву регулярно відвідує більше італійців, ніж французів, й італійці частіше беруть участь у найголовніших ритуалах (таких, як відзначення Великодня), проте в обох випадках спостерігається зменшення інтересу до релігії.

Другим показником секуляризації є те, наскільки церкви та інші релігійні організації підтримують свій соціальний вплив, багатство і престиж. Раніше релігійні організації могли істотно впливати на уряди й соціальні інституції і користувалися в громаді великою повагою. Яким є становище нині? Відповідь на це питання зрозуміла. Навіть якщо ми обмежимося XX століттям, то побачимо, що релігійні організації дедалі більше втрачають соціальний і політичний вплив, і ця тенденція, за деякими винятками, спостерігається у всьому світі. Керівники церков не можуть більше автоматично зберігати свій вплив на можновладців. Тимчасом як деякі визнані церкви залишаються дуже багатими за будь-якими нормами, а нові релігійні течії можуть швидко нагромадити кошти, матеріальне становище багатьох традиційних релігійних організацій є непевним. Церкви і храми доводиться продавати або залишати напризволяще.

Третім показником секуляризації є вірування й цінності. Ми можемо назвати його виміром релігійності. Рівень відвідування та ступінь соціального впливу церков, очевидно, не обов'язково є безпосереднім виявом вірувань чи ідеалів. Багато релігійних людей нерегулярно відвідують церковні служби або не беруть участі у громадських церемоніях; з іншого боку, регулярне відвідування церкви та участь у церемоніях не завжди означає дотримання стійких релігійних переконань, адже люди можуть робити це за звичкою або тому, що цього від них очікують члени їхньої громади.

Як і в інших вимірах секуляризації, нам потрібне чітке розуміння минулого, щоб з'ясувати, наскільки роль релігії послабилася сьогодні. У багатьох традиційних суспільствах, включаючи й середньовічну Європу, віра у повсякденному житті була не такою стійкою і не настільки важливою, ніж можна подумати. Наприклад, дослідження історії Англії показують, що пересічні люди були помірковано релігійні. У більшості культур, як видається, існував і релігійний скепсис, особливо у великих традиційних культурах (Ginzburg, 1980).

І все-таки не може бути сумніву в тому, що вплив релігійних ідей сьогодні значно зменшився порівняно з існуючим у традиційному світі, особливо якщо прикласти термін "релігія" до всього діапазону надприродних явищ, у які вірять люди. Більшість із нас вже просто не сприймають наше середовище як сповнене божественного або духовного існування. Деякі з найбільших вогнищ напруженості в сьогоднішньому світі, такі як між Ізраїлем та сусідніми ісламськими державами, переважно або частково виникають унаслідок релігійних відмінностей. Проте більшість конфліктів і воєн за своєю природою є переважно секулярними; вони пов'язані з відмінними політичними переконаннями або матеріальними інтересами.

Вплив релігії зменшився у кожному з трьох вимірів секуляризації. Чи означає це, що автори XIX століття мали рацію? Може, агонія релігії затяглася набагато довше, ніж вони передбачали? Такий висновок був би сумнівним. Вплив релігії, у її традиційній та новітній формі, схоже, є тривалим. Між сучасною раціональною думкою та релігійним світоглядом існує неабияка напруга. Раціоналістична перспектива опанувала багато аспектів нашого існування, і її панування навряд чи похитнеться у найближчому майбутньому. Втім, на шляху раціоналізму виникатиме протидія, що призводитиме до періодів релігійного відродження. На нашій планеті, очевидно, е небагато людей, які ніколи не переживали релігійних почуттів, а наука й раціональна думка не дали відповіді на фундаментальні питання про суть і мету життя, питання, що завжди лежали в основі релігії.

Резюме

1. Релігія існує у всіх відомих суспільствах, хоча релігійні вірування й обряди варіюються в різних культурах. В усіх релігіях існує чимало символів, що викликають почуття побожності і пов'язані з ритуалами, здійснюваними в громаді віруючих.

2. Тотемізм і анімізм є поширеними видами релігії в малих культурах. У тотемізмі певний вид тварин або рослин сприймається як об'єкт, що має надприродну силу. Анімізм означає віру в духів або привидів, котрі населяють той самий світ, що й люди, і деколи оволодівають ними.

3. Трьома найвпливовішими монотеїстичними релігіями (релігіями, в яких існує тільки один Бог) у світовій історії є іудаїзм, християнство та іслам. В інших релігіях набув поширення політеїзм (віра в кількох або багатьох богів). У деяких релігіях, таких як конфуціанство, богів або надприродних істот не існує.

4. Соціологічні підходи і релігії зазнали найбільшого впливу ідей трьох "класичних" мислителів: Маркса, Дюркгайма та Вебера. Усі троє вважали релігію, в її фундаментальному значенні, ілюзією. На їхнє переконання, "інший світ, створений релігією, — це наш світ, деформований через призму релігійного символізму".

Для Маркса релігія містить однозначний ідеологічний елемент: релігія виправдовує нерівність розподілу багатства і влади в суспільстві.

Для Дюркгайма релігія має важливе значення завдяки її сполучним функціям, особливо в забезпеченні реґулярних зібрань людей з метою потвердження спільних вірувань і цінностей.

Для Вебера релігія має важливе значення завдяки її ролі в суспільних змінах, особливо в розвитку капіталізму на Заході.

5. Існують чотири найголовніші види релігійних організацій. Церкви — це великі визнані релігійні інституції, які здебільшого мають офіційну бюрократичну структуру та ієрархію релігійних служителів. Секти — це невеликі, менш формалізовані групи віруючих, утворені переважно з метою оновити визнану церкву. Секта, що виживає протягом певного часу і стає інституцією, називається деномінацією. Культи нагадують секти, проте вони радше прагнуть створити нову релігію, ніж оновити визнану церкву.

6. У релігійних організаціях, як правило, домінують чоловіки. У більшості релігій, особливо у християнстві, образи й символи є переважно чоловічими; проте в деяких релігіях поширені й жіночі божества.

7. Рух "тисячолітників" передбачає негайний колективний порядок — через якусь докорінну зміну в теперішньому або відродження давно минулого "золотого віку". Практично всі такі рухи мають своїх пророків — професійних або "натхненних" тлумачів усталених релігійних ідей.

8. Фундаменталізм набув поширення серед деяких віруючих у різних світових релігіях. Фундаменталістів називають так через їхню віру в повернення до основ їхніх релігійних доктрин. Ісламський фундаменталізм був головним чинником революції в Ірані, яка привела до влади в цій країні натхнений релігійними ідеями уряд.

9. Показники реґулярного відвідування церкви в Сполученому Королівстві та більшості інших європейських країн є низькими. Натомість у Сполучених Штатах церкву регулярно відвідує більшість населення. В Сполученому Королівстві, Європі і в США значно більше людей, які, за їхніми словами, вірять у Бога, ніж тих, що регулярно відвідують церкву.

10. Секуляризація означає послаблення впливу релігії. Визначення рівня секуляризації — складне завдання, оскільки існує кілька критеріїв. Хоча вплив релігії однозначно зменшився, вона, звісно, не перебуває на грані зникнення і продовжує об'єднувати, так само як і розмежовувати, людей у сучасному світі. Релігії можуть діяти в суспільстві як консервативні або революційні сили.

Додаткова література

Eileen Barker, New Religious Movements (London: HMSO, 1991). Дослідження впливу нових релігійних рухів у Сполученому Королівстві,

Peter В. Clarke and Peter Byrne, Religion Defined and Explained (Basingstoke: Macmillan, 1993). Корисний навчальний посібник для початківців з релігієзнавства.

Sir James George Frazer, The Golden Bough: A Study in Magic and Religion (London: Macmillan, 1995). Класичне дослідження міфології, магії, забобонів та релігії.

Ernest Gellner, Postmodernism, Reason and Religion (London; Routledge, 1992). Провокуюча дискусія про відродження та значення релігії сьогодні.

Gilles Kepel, The Revenge of God (Cambridge: Polity Press, 1994). Монографія про фундаменталізм.

Joseph M. Kitagaura (ed.), The History of Religions: Retrospect and Prospect (London: Macmillan, 1985). Збірник статей, репрезентуючих різні погляди на історію релігії.

Josh McDowell and Don Stewart, Concise Guide to Today's Religions (Amers-ham-on-the-Hill: Sripture Press, 1998). Загальний огляд наукових матеріалів з релігійної тематики.

Важливі терміни

• монотеїзм • священний

• магія ш світський

• шаман • громадянська релігія

• тотемізм • церква

• анімізм • секта • деномінація

• пророки • культ

• етичні релігії • "тисячолітництво"

• відчуження • фундаменталізм