Автор: Ґіденс Е. | Рік видання: 1999 | Видавець: Київ: Основи | Кількість сторінок: 726
Сосюр доповнює свій аналіз важливою заувагою, що значення створюються не тільки за допомогою звуків (мовлення) чи знаків на папері (письмо). Значення можуть створюватися будь-якими об'єктами, що систематично розрізняються. Для прикладу візьмімо вуличний світлофор. Ми користуємося контрастом зеленого й червоного кольорів, надаючи їм значення "йдіть" та "зупиніться" (жовтий колір означає "приготуйтеся зупинитися"). Зауважте, що значення створюється не самими кольорами, а різницею між ними. Не мало б значення, якби ми користувалися зеленим кольором для сигналу "стій", а червоним — для сигналу "йдіть", поки ми усвідомлюємо різницю між ними. Сосюр називає науку про позамовні значення семіологією, однак сьогодні найчастіше вживається термін семіотика.
Дослідження семіотики можуть відбуватися в багатьох різних аспектах людської культури. Одним з прикладів є одяг і мода. Що робить певний стиль одягу модним у той чи той час? Звісно, це не сам одяг, який ми носимо, адже короткі спіднички можуть бути модними цього року, а наступного — вийти з моди. Речі робить модними знову-таки відмінність між тим, що носять ті особи, які "в курсі справи"у і тим, що вдягають "несучасні" люди. Іншим прикладом із сфери одягу є носіння жалобного вбрання. У нашому культурному середовищі ми демонструємо жалобу тим, що вдягаємось у чорне. З іншого боку, у деяких інших культурах люди на знак жалоби носять біле. Тут значення має не сам колір, а той факт, що люди в жалобі відрізняються своїм одягом від звичайного стилю
Структуралістський підхід ширше застосовувався в антропології, ніж у соціології, особливо в Сполучених Штатах. За прикладом Леві-Строса, який популяризував термін "структуралізм", структуралістський аналіз застосовували у дослідженні родинних зв'язків, міфів, релігії та в інших сферах. Водночас, багато теоретиків-соціологів зазнавали впливу понять, узятих із структуралізму. Мішель Фуко, про праці якого згадувалося в кількох розділах, хоча й не називав себе структуралістом, запозичив кілька головних понять із структуралістської думки. Структуралістські концепції було застосовано до вивчення засобів масової інформації (газет, журналів, телебачення), ідеології й культури в цілому.
Ідеї структуралізму мають свої вади, що обмежують їхню цінність як загальної теоретичної структури в соціології. Структуралізм зародився в процесі вивчення мови і виявився більш придатним для аналізу одних аспектів людської поведінки, аніж дослідження інших. Він доцільний у дослідженні комунікації й культури, однак має обмежену цінність у більш практичних питаннях суспільного життя, таких як економічна або політична діяльність.