Зовнішня політика України (від давніх часів до 1944 року): Навч. посібник

Автор: | Рік видання: 2002 | Видавець: Київ: Либідь | Кількість сторінок: 240

ВСТУП

Увазі читачів пропонується перша частина створеного й прочитаного в Інституті міжнародних відносин Київ¬ського Національного університету імені Тараса Шев¬ченка курсу «Зовнішня політика України», яка охоплює період від давніх часів до 1944 року.

Увазі читачів пропонується перша частина створеного й прочитаного в Інституті міжнародних відносин Київ¬ського Національного університету імені Тараса Шев¬ченка курсу «Зовнішня політика України», яка охоплює період від давніх часів до 1944 року.
Складність його написання зумовлювалася насампе¬ред браком літератури, в якій би в концентрованому вигляді розглядався хоча б один з відрізків великого за обсягом періоду. А в монографіях, що є дотичними до проблематики, викладені часом діаметрально проти¬лежні погляди, базовані здебільшого на різних ідейно-політичних уподобаннях.
Автор прагнув створити лекційний курс, присвячений передусім міжнародному становищу й зовнішній політиці України. Втім, зосереджуючи увагу на дослідженні зов-нішньополітичних акцій, міжнародних угод, договорів, ми розглядали їх на тлі загальноісторичного процесу. Отже, матеріал посібника, безумовно, базується на курсі історії України.
Розкриваючи тему, автор виходив з принципово важ¬ливої концепції існування чотирьох періодів української державності. Перший пов'язаний з Київською Руссю. Чимало елементів тогочасного державотворення успад-кувало і примножило у своїй діяльності славетне Військо Запорізьке, з яким пов'язаний другий період історії української державності. Третій період покликаний до життя змаганнями за утвердження національної дер¬жавності в 1917—1920 роках. І, нарешті, четвертий настав, коли Україна вступила у вирішальну фазу боротьби за незалежність.

З

Кожен із цих періодів означений специфічним між¬народним становищем України чи окремих її регіонів і частин, які існували відносно самостійно або у складі інших держав. На жаль, Україна частіше була не суб'єктом зовнішньої політики (як у зазначені чотири періоди), а її об'єктом, коли доля українських земель залежала від волі інших держав.
Може виникнути думка, що нестабільність державної атрибутики певною мірою нівелює зовнішньополітичні можливості як України, так і тих утворень, що виникали на її території і теж мали неповні державні права (як, наприклад, Запорізька Січ) тощо. Після ознайомлення з цим навчальним посібником читач зможе висловити свою точку зору, подискутувати з автором, який праг¬нув у відповідності з історичними фактами довести наявність, хоча б у зародковій чи напіврозвиненій формі, зовнішньополітичної діяльності в різні періоди життя українського народу. Інша справа, що досить часто вона пригальмовувалася, втім не з вини нашого народу, не через його політичну неспроможність (як це дехто на¬магається зобразити). Причина — у зовнішніх чинниках, придушенні її виявів злою волею монархів та імперій.
Серед джерел, використаних під час написання цього посібника, особливе місце належить тим, що доне¬давна були бібліографічною рідкістю. Це творчий до¬робок М. Грушевського, Д. Дорошенка, О. Єфименко, І. Крип'якевича, Н. Полонської-Василенко, М. Стасіва, О. Субтельного, Д. Яворницького та багатьох інших уче¬них. Цікавий матеріал міститься у спогадах безпосе¬редніх учасників подій, передусім у документованих оповідях В. Винниченка, Д. Дорошенка. І. Мазепи, що ґрунтуються на глибокому проникненні в реалії епохи, вивченні спадку колег і опонентів, творчому, а то й критичному їх використанні. Автор опрацював також документи й матеріали різних періодів непростої істо¬рії України, літописи, перекази, фольклор. Помітний вклад у розробку проблеми внесли сучасні українські історики, такі як М. Брайчевський, В. Сергійчук, П. То-лочко та інші.
Вимагають пояснення хронологічні межі періоду — від давніх часів до 1944 року. Погляд у глибину віків, звичайно, не має меж, почати розповідь можна було і з віддаленіших часів. Початок прямо випливає з концепції посібника. А обмеження 1944 роком пояснюється просто: саме тоді, 1 лютого, Україні була повернута зовнішньо-

політична прерогатива, відновлене Міністерство закор¬донних справ республіки. Україна стала членом-заснов-ником Організації Об'єднаних Націй і вибудовувала якісно дещо іншу зовнішню політику. Тому період після 1944 року й до наших днів виділено в окрему, другу частину курсу.
У праці взагалі відсутній матеріал про великий і важливий період XIX — початку XX століття. Це не випадково. Саме тоді Гетьманщина втратила останні за¬лишки автономії, перетворилася на звичайнісіньку про¬вінцію Російської імперії з типовим для неї адміні-стративним поділом. Західні області України увійшли в основному до складу Австро-Угорської монархії. Ук¬раїна перестала бути суб'єктом міжнародного права, перетворилася на його об'єкт, що різко зменшило її зовнішньополітичну значущість. Це великою мірою зу-мовило брак систематизованих фактів. І хоча деякий розрізнений, фрагментарний матеріал знайти можна, але послідовний аналіз подій суттєво утруднений, вести його було нелегко. З програми курсу цей період ви¬пущено. Можливо, в майбутньому завдяки ретельні¬шому пошуку вдасться заповнити цю «білу пляму».
До лекційного курсу додаються програма, тематичний план, плани семінарських занять, списки основної та додаткової літератури.
Сподіваємося, що цей посібник буде корисний не лише студентам-міжнародникам, а й викладачам вузів, технікумів, училищ, які читають курс історії України, вчителям шкіл та інших навчальних закладів.