Політологія: Підручник

Автори: , , | Рік видання: 1998 | Видавець: Київ: Вища школа | Кількість сторінок: 304

Дивись також:

ДОСВІД ПОЛІТИЧНИЙ

(political expirience) – узагальнені результати, висновки, уроки, отримані з минулої і дійсної практики політичної діяльності ...

СОЦІОЛОГІЯ ПОЛІТИКИ

(політична соціологія) (political sociology) — наука, галузь знань на стику політології і соціології, що користується ...

КОНФОРМИЗМ В ПОЛИТИКЕ

{лат. conformis - подобный, сходный) — способ политического при­способленчества, который характеризуется пассив­ным принятием существующего порядка, ...

Передмова

Передмова

Становлення національної системи вищої освіти в Україні у контексті загальної тенденції цивілізованого розвитку потребує кардинальних перетворень у системі гуманітарної підготовки студентів. Політологія — одна з провідних дисциплін, що, послуговуючись принципово новими методами, дає змогу розширити наші уявлення щодо можливостей наукового вивчення як суспільства, так і індивіда.
На десятому році незалежності України політологія довела своє право на існування як базова наука і навчальна дисципліна. Зростає її роль у вирішенні складних і подекуди неоднозначних проблем реформування суспільства. Нині політологія — це науковий орієнтир, за допомогою якого прогнозується й організується політичне життя держави і суспільства.

Необхідність побудови демократичного суспільства, гуманізації політичної культури висуває на передній план проблему переосмислення традиційних підходів до аналізу складних політичних явищ, процесів і проблем суспільного життя. Зросла потреба у теоретичному і методологічному обґрунтуванні поняттєвого апарату пізнання навколишнього світу з метою виявлення механізму практичної дії різних суб'єктів. Тільки неупереджений, виважений підхід до політичних явищ, у поєднанні із заново осмисленою методологією, дає змогу розглядати політологію як багатовимірну науку і навчальну дисципліну, головним предметом якої є політика як міждисциплінарна галузь знань.
В умовах відродження української національної державності, політичного та економічного розвитку народу України, його духовного оновлення, та з урахуванням досвіду функціонування політичних систем і політології в інших країнах світу, автори вважали за доцільне зосередити головну увагу на аналізі найважливіших проблем політичної та соціально-економічної реальності, створенні нового методологічного і концептуального базису політики на ґрунті національних традицій і особливостей історичного розвитку України.
Як переконливо свідчить вітчизняний і світовий досвід, сучасні соціокультурні процеси мають бути орієнтовані на відродження споконвічних функцій (соціальних ролей) інтелігенції, покликаної утверджувати свободу переконань людини, її прагнення до добра, наповнювати людську душу світлом культури. Духовно-інтелектуальний прогрес суспільства залежить також від його спроможності виробляти альтернативні ідеї, відстоювати їхнє право на існування, а найкращі з них втілювати у життя.

Складний і суперечливий процес трансформації сучасного українського суспільства на загальноцивілізаційних засадах пов'язаний з пошуком форм і засобів стимулювання політичної активності нації, духовного оновлення, формування інтелектуальної еліти, розробки системи ціннісних орієнтацій. Без об'єднуючої державницької ідеї, високих духовних і моральних принципів суспільство нездатне до проведення докорінних соціальних, економічних і політичних реформ.
Унікальний досвід розбудови незалежної держави Україна набуває ціною переборення глибокої економічної кризи, соціальної напруженості та політичної нестабільності. Чи є така ціна природною й неминучою платою за прагнення жити самостійно, чи йдеться про серйозні помилки у виборі соціально-політичної стратегії? Відповіді на ці, як і на багато інших запитань, чекають насамперед від політиків. Проте вони — особи зацікавлені, позаяк апріорно впевнені в успішній реалізації власних сценаріїв розвитку суспільства.
Неупередженої, об'єктивної оцінки стану суспільства та перспектив його розвитку, яка б зумовила вибір оптимальної політичної стратегії, слід очікувати лише від політології.

Відмовившись від старих уявлень і підходів, вузькопартійних позицій, політологи разом з філософами, соціологами, економістами, істориками, юристами, психологами вибудовують теоретичні моделі, перевіряють загальноісторичні схеми та гіпотези, проектують майбутнє, а не вигадують його. Виходячи на рівень широких теоретичних узагальнень, науковці Києва, Харкова, Донецька, Одеси та Львова підготували для вищої школи України понад два десятки різних за змістом і структурою навчальних посібників та підручників з політології. Однак вони ще не повною мірою задовольняють потреби українського студентства в навчальній літературі з цієї дисципліни. Зростання політичної свідомості населення передбачає формування нової політичної культури, а відтак — підвищення рівня політичних знань широкого загалу і особливо молоді, вдосконалення системи національної освіти, видання нових навчальних посібників і підручників, підготовлених на рівні сучасних наукових досягнень.

Саме це мали на меті автори, готуючи перевидання цієї книги. Перше видання побачило світ у видавництві "Вища школа" 1998 р. Узагальнюючи досвід викладання політології та створення підручників і навчальних посібників на регіональному рівні, автори пропонують майбутнім спеціалістам систему знань про політику, що охоплює практику політичного життя, об'єктивну політичну діяльність, спосіб політичного мислення та їх теоретичне тлумачення. У підручнику подано фундаментальний матеріал з курсу політології, забезпечено інформаційну повноту і наукову новизну питань, що вивчаються, узагальнено досягнення в осмисленні основних проблем з тієї чи іншої теми. Запропоновано нові підходи й концепції з урахуванням підготовленості та зацікавленості студентів.

Лейтмотивом курсу політології є ідея громадянської злагоди, пошук її загальноцивілізаційних засад як у контексті історії, так і в умовах суперечливого і конфліктного сьогодення. Громадянська злагода розглядається як одна із головних цінностей людської життєдіяльності. Це знайшло відображення у Конституції України. Основний Закон став базовим актом правового оформлення нових політичних, соціальних, економічних і духовних реалій в українському суспільстві, який цілком відповідає нормам сучасного міжнародного права, основам життєдіяльності провідних держав світу.

Незалежна Україна реально стала невід'ємною складовою єдиної системи міжнародного права. Віддзеркалення міжнародно-правових стандартів у статтях Конституції України забезпечує перспективу розвитку і взаємодії з Україною міжнародного співтовариства, є стимулом як внутрішньої, так і зовнішньої політики держави, сприяє входженню її до світового політичного процесу.

У підручнику широко використано соціологічний, історичний, загальнофілософський теоретичний матеріал, що стосується насамперед суперечливих реалій сучасного політичного розвитку України.