Загальна теорія політики: Навч. посібник

Автори: , | Рік видання: 2005 | Видавець: РВВ "Вежа": Луцьк | Кількість сторінок: 240

Дивись також:

ВІЧЕ

народне зібрання, форма громадського волевиявлення часів Київської Русі. Існувала поряд із владою князя і була ...

НАЦІЯ

(від лат. natio - народ) - історична спільність людей, що складається у процесі формування спільності ...

Тема 10. Політична суб'єктність націй

Основні ознаки етносу (грец. ethnos - плем'я, народ) - спільне походження, мова, релігія, традиції, спосіб життя тощо. Однак для визначення етносу досить однієї-двох із зазначених ознак, тому що спільне походження може бути як реальним, так і міфічним, територія має значення тільки в період його формування, члени одного етносу можуть розмовляти різними мовами.

Етнос - це позачасова, позатериторіальна велика група людей, об'єднана спільним походженням, культурою, мовою, історією, традиціями, звичаями, самосвідомістю і етнонімом (спільною назвою).

Етнічні спільності можуть існувати в різних формах. Простежимо на прикладі української:

1) мікроетнос (особа) - українець;

2) субетнос (етнографічна група) - українська етнографічна група: полішуки, бойки, лемки;

3) мезоетнос (частина етносу, яка перебуває в якійсь окремій країні) - українці в Канаді, США тощо;

4) макроетнос (якийсь етнос у цілому) - українці в цілому світі;

5) мегаетнос (сукупність кількох споріднених етносів) -білоруси, українці, росіяни - слов'янський етнос;

6) мета- або суперетнос (сукупність кількох різних етносів у межах однієї держави) - всі 127 етносів в Україні.

Етносів у світі нараховують близько 4000. Етнос проходить різні стадії свого розвитку. Чеський учений М. Грох виділив такі:

1) академічну - це етап збору матеріалу, доведення на основі історичних фактів ученими-дослідниками доказів окремішності одного етносу від іншого;

2) культурно-просвітницьку;

3) політичну - на цьому етапі відбувається усвідомлення певної спільності, власної ідентичності, визріває момент прагнення створення власної державності.

Останній етап є перетворенням етносу в націю. У політичній науці є ряд теоретичних підходів до розуміння сутності націй (за Г. Кас'яновим):

1. Політична теорія нації (К. Дойч), яка визначена Американською енциклопедією (1980 р.) і в основі якої лежить політичний організм даної спільності. Інколи прихильники цієї теорії називають себе етатистами чи стейтістами.

2. Психологічна теорія (О. Бауер, Е. Ренар), в основі якої -душа, духовний принцип. Нація - це велика група людей, об'єднаних духовним принципом, солідарністю, відчуттям спільності.

3. Культурологічна теорія (Й. Гердер, К. Реннер). За цим підходом, нація - це спільнота, об'єднана мовою, релігією, історією, міфологією, іншими культурними зв'язками.

4. Історико-економічна теорія (К. Маркс, Ф. Енгельс, В. Ленін, Й. Сталін). Визначення Й. Сталіна: "Нація - це усталена спільність людей, яка склалась історично, виникла на базі спільності мови, території, економічного життя та психічного складу, що виявлена в спільності культури". Причому автор наголошує, що тільки при наявності всіх цих ознак певна спільність є нацією.

5. Етнічна теорія (Е. Сміт, М. Новак). Нація - це політизована етнічна група, яка характеризується спільною культурою та спільним уявним походженням.

Етнрнаціональні відносини - це відносини між суб'єктами етнонаціонального розвитку та їх державними утвореннями. Відносини бувають трьох типів: 1) рівноправні; 2) відносини панування й підкорення; 3) відносини, які передбачають ліквідацію інших суб'єктів.

Етнонаціональна політика є особливим видом соціально-правової діяльності, спрямованої на задоволення специфічних національних потреб. Державна етнонаціональна політика може успішно реалізовуватись тільки через забезпечення національних прав, до яких належать:

1) право на вільну національну самоідентифікацію;

2) право народу (нації") на самовизначення;

3) право на національно-територіальну автономію;

4) право на культурно-національну автономію;

5) право на захист від дискримінації за національною ознакою. Українська держава виходить з того, що в політичному суспільстві соціально-економічні та духовно-політичні перетворення мають узгоджуватися з політикою у сфері міжнаціональних відносин, засадами якої є:

- конституційна гарантія рівних можливостей для участі громадян в усіх сферах суспільного життя незалежно від їхньої національності;

- визнання національних прав особи невід'ємною частиною прав і свобод людини та громадянина;

- дотримання балансу загальнонаціональних, регіональних та етнічних інтересів;

- забезпечення прав осіб, які належать до національних меншин;

- відновлення прав депортованих етносів;

- створення культурного діалогу між усіма етнічними групами;

- розвиток поліетнічного українського суспільства на засадах діалогу, мирного розв'язання конфліктів, відмови від застосування сили, крім адекватних дій при загрозі масового порушення прав людини та окремих етнічних спільнот;

- використання існуючих та сприяння у створенні нових міжнародних механізмів захисту прав та свобод українців у зарубіжних країнах.


План

1. Основні види етнічних об'єднань та їх роль у політичному житті.
2. Етнонаціональні процеси у світі.
3. Національні відносини в сучасній Україні.


Поняття і категорії: етнос, етнічна група, нація, етнополітика, національна свідомість, національна ідея, націоналізм, націократія, великодержавний шовінізм, расизм, фашизм.


Тематика реферативних завдань

1. Національний суверенітет як умова самовизначення і самоутвердження народу.
2. Національні відносини в одно- і багатонаціональних державах.
3. Гуманізм української національної ідеї.
4. Етнополітика як складова внутрішньої політики України.
5. Зміст та основні категорії етнополітики.
6. Нація в умовах формування державності.
7. Специфіка розвитку національних меншин в Україні.
8. Націоналізм як принцип політичного самовизначення нації. Головні течії націоналізму в Україні.
9. Націоналізм і демократія.
10. Українська національна ідея (теоретичні підходи).


Проблемні завдання

1. Які ви знаєте політологічні підходи до визначення нації?
2. Проаналізуйте особливості розвитку націоналістичних теорій в Україні?
3. Опишіть відмінності мельниківського й бандерівського напрямків в українському націоналізмі?
4. Визначте спадковість і новизну в теорії націоналізму довоєнного й нинішнього періоду?
5. Як співвідноситься розвиток націй і наявність демократизму в суспільстві?
6. У чому полягає гуманізм і антигуманізм національних ідей (на прикладі Франції, Німеччини, Росії)?
7. Як ви розумієте сутність українського, німецького, американського націоналізму?
8. Яку концепцію нації Ви поділяєте й чому?
9. Чи впливає процес модернізації на специфіку національного руху?
10.Чи відрізняється етнічна концепція нації від етнотериторіальної?


Література

•  Андрущенко В., Михальченко М., Штика О. Українство і національна ідея державотворення // Віче.- 1992.- № 8.
•  Антонюк О. Діаспори в Росії та Україні. Формування правової бази співробітництва // Віче.- 2000.- № 8.
•  Арель Домінік. Спокуса "націоналізації"" держави // Сучасність.- 1995.- №12.
•  Білинський А. Народ, нація, держава // Віче.- 1994,- № 9.
•  Бочковський О. Вступ до націології.- К.: Генеза, 1998.- 144 с
•  Бурковський І. Національні процеси в СРСР післясталінської епохи // Розбудова держави.- 1997.- № 4, 5.
•  Варзар І.М. Політична етнологія як наука.- К., 1994.
•  Грицак Я. Нарис історії України. Формування модерної української нації ХІХ-ХХ століття.- К.: Генеза, 1996.
•  Грінченко Б., Драгоманов М. Діалоги про українську національну справу-К.. 1994,-285 с
•  Грушевський М. Хто такі українці і чого вони хочуть?- К.: Знання, 1991.
•  Демчук П. Про "зло" націоналізму та "добро" інтернаціоналізму // Віче.-1995.-№5.
•  Дністрянський М. Конфесії і етнополітика: Український варіант // Дзвін.-№ 2.
•  Етнонаціональиий розвиток України. Терміни, визначення, персонали.-К.: ІПіЕНД, 1993.
•  Етнополітичний розвиток України: досвід, проблеми, перспективи.-К.: ІНВІП, 1997.-211 с
•  Етнополітологія в Україні. Становлення. Що далі?: 36.- К.: ІПіЕНД, 2002.-295 с
•  Євтух В. Якою повинна бути етнополітика української держави? // Віче.-1992.-№8.
•  Жаботинський В. Вибрані твори з національного питання.- К.: Республіканська асоціація українознавців, 1991- 135 с
•  Заславський В. Націоналізм і перехід до демократії в посткомуністичних суспільствах // Сучасність.- 1993.- № 3.
•  Карташов Р., Вівчарик М. По шляху до консолідації нації // Розбудова держави.- 1996.- № 2.
•  Касьянов Г. Теорії нації та націоналізму: Монографія.- К.: Либідь, 1999.-352 с
•  Касьянов Г. Український націоналізм: спроби переосмислення // Віче.-1997.-№ 1
•  Клейнер І. Національні проблеми: спомини про майбутнє // Віче.- 1997,-№8.
•  Кононенко С. Новітня великодержавність // Політ, думка.- 1996 - №4
•  Кортунов О. Західні теорії нації. Плюралізм думок, дефіцит понять//Віче- 1996-№ 6.
•  Кривицька О. Полікультурний мегатренд сучасної України // Політ, менеджмент.- 2004.- № 4.
•  Курас І.Ф. Етнополітика. Історія і сучасність.- К.: УСПП, 1999.- 352 с
•  Лановенко О. Вихід один - етносоціокультурна інтеграція // Віче.- 1998.-№12.
•  Майборода О. Етнонаціональна політика і перспективи етносоціального розвитку в Україні // Сучасність- 1995.-№ 12.
•  Медведчук В. Сучасна українська національна ідея і питання державотворення.-К.: Україна, 1997- 170 с
•  Мейс Д. Геополітичні імплікації етнополітики // Політ, думка.- 1995.-№ 1.
•  Мендельсон М. Націоналістичні етнічні меншини: уроки Канади та Квебеку // Політ, думка.- 1995.- № 6.
•  Метельова Т. Нація у чотирьох вимірах сучасної ідеології, або тоталітаризм і демократизм проти нації// Політологічні читання- 1994.-№2.
•  Мураховська О. Етнополітична конфліктологія: зародження, визначення та основні закономірності нової дисципліни // Генеза.- 1998.-№ 1-2(7-6).
•  Нагорна Л. Радянська національна політика // Політологічні читання- 1995.-№ 1.
•  Націоналізм: Антологія / Упоряд. О. Проценко, В. Лісовий- К.: Смолоскип, 2000-872 с.
•  Національні процеси в Україні: історія і сучасність. Документи і матеріали. Довідник у 2-х ч-К.: Вища шк., 1997.- Ч. 1,- 583 с
•  Основи етнодержавознавства: Підручник.- К.: Либідь, 1997.— 656 с
•  ОУН: минуле і майбутнє: 36.- К.: Фундація ім. О. Ольжича, 1993.- 193 с
•  Попеску 1. На шляху до цивілізованого полінаціонального суспільства // Віче.- 2000.- № 5.
•  Ребет Л. Теорія нації.- 1997.- 191 с • Римаренко Ю.І. Національний розвій України: проблеми і перспективи.- К.: Юрінком, 1995,- 272 с
•  Розумний М. Національна ідея та її самозаперечення // Сучасність.- 1996.-№ 6.
•  Сміт Ентоні. Національна ідентичність: Пер. з англ.- К.: Основи, 1994.-222 с.
•  Старосольський В. Теорія нації-Нью-Йорк, К.: Вища шк., 1998.-XL, 157 с.
•  Степико М. Українська політична нація: Проблеми становлення // Політ, менеджмент.- 2004.- № 1 (4).
•  Сціборський М. Націократія (Фрагменти) // Політологія. Кінець XIX - перша половина XX ст. Хрестоматія- Л.: Світ, 1996- С.672-685.
•  Українське питання.- К.: Вид-во ім. О. Теліги, 1997.- 220 с • Фукуяма Ф. Комментарий к эссе Г. Нодия "Национализм и демократия" // Дружба народов.- 1994.- № 5.
•  Чичак-Чанд Р. Мусульманські (іммігрантські) меншини в Європі: соціокультурна перспектива // Політ, думка.- 1998- № 12.
•  Чмир В. Хто ми? Звідки? Що нас чекає? Українська нація з погляду теорії і етногенезу // Політика і час- 1998.- № 7.
•  Шморгун О. Національна ідея в контексті загальносоціологічного аналізу // Розбудова держави- 1999 .-№ 11-12.- С. 3-21.