Загальна теорія політики: Навч. посібник

Автори: , | Рік видання: 2005 | Видавець: РВВ "Вежа": Луцьк | Кількість сторінок: 240

Дивись також:

ЕКСТРЕМІЗМ

(від лат. extremus - крайній) - в ідеології й політиці схильність до крайніх поглядів і ...

ФАШИЗМ

(італ. fascismo, від fascio - пучок, об'єднання) - крайня, антидемократична, радикально-екстремістська політична течія, яка тяжіє ...

ІДЕОЛОГІЯ

(від грец. idea - поняття і logos - учення) - система концептуально оформлених уявлень, ідей ...

АВТАРКІЯ

(грец. autarkeia - самозадоволення) - політика та ідеологія, спрямована на відокремлення економіки однієї держави чи ...

ВОЖДЬ

(leader) — поняття, яке походить від дієслова "водити" (керувати). Звідси і ватажок, і вожатий, і ...

Тема 20. Політична ідеологія

Поняття "ідеологія" введено в науковий обіг у 1796 р. французьким філософом А. Дестютом де Трасі в доповіді "Трактат ідеології".

Політична ідеологія - це система уявлень, ідей, поглядів на політичне життя, яке відображає інтереси, світогляд, ідеали, умонастрої людей, класів, націй, політичних партій, громадських рухів та інших суб'єктів політики (Політологічний енциклопедичний словник-К.: Генеза, 1997.-С 140).

Політична ідеологія визначалася об'єктивним ходом суспільного розвитку та розвитку суб'єкта-носія політичної ідеології. Структура політичної ідеології є комплексом елементів: ідей, гіпотез, концепцій, теорій, ідеалів, гасел, програм політичного розвитку, взятих у взаємозв'язку, які мають певну системність.

Політична ідея є вихідними моментом і розуміється як форма відображення політичної дійсності. Політична ідея проходить етап перевірки та обґрунтування, тобто стає політичною гіпотезою. Гіпотеза опирається на певні результати спостереження та експерименту. Політична гіпотеза не має самодостатнього значення, вона лише просуває знання до концепції.

Політична концепція - це форма знання, у якій змістовно виражене цілісне розуміння об'єкта пізнання, хоча часом воно є непевним. Розробка концепції має виходити з чітких уявлень про стратегічну соціально-політичну модель суспільства.

Найважливіший системотворчий елемент внутрішньої структури політичної ідеології - політична теорія, яка є синтезом взаємопов'язаних тверджень і доведень з логічною побудовою знань про принципи та закономірності політичного розвитку суспільства.

Політичні теорії можуть реалізовуватися, безпосередньо впливаючи на політичну діяльність держав, соціальних груп, особистостей, а також через ідеали, гасла, які проголошуються у політичних програмах.

Політичний ідеал - це уявлення політичного суб'єкта про досконалість політичного устрою суспільства. Він переважно є суб'єктивним і вимріяним багатьма поколіннями.

Політичне гасло є завданням, директивою політичних перетворень, яке забезпечує процес упровадження політичної ідеології в практику.

Політична програма - пропонований план діяльності політичної еліти, партії, соціальної групи щодо реалізації їх політичних інтересів.

Основні політично-ідеологічні доктрини сучасності:

- консерватизм (неоконсерватизм);
- лібералізм (неолібералізм);
- соціал-демократія (реформізм);
- соціалізм;
- комунізм (марксизм-ленінізм);
- анархізм;
- фашизм (неофашизм).

Функції політичної ідеології (за Ю. Сурміним):

- відображувальна (відображення основних проблем, процесів, явищ);
- пояснювальна (пояснення закономірностей тенденцій розвитку);
- прогностична (створення моделей майбутнього);
- цілеспрямовуюча (формулювання системи цілей суспільства та індивіда);
- програмуюча (створення планів і програм);
- оцінна (створення системи цінностей);
- орієнтаційна (орієнтація у світі);
- вираження інтересів (виявлення спрямованості особистості);
- спонукально-мобілізаційна (спонукання до дії та мобілізація сил);
- комунікативна (забезпечення спілкування);
- соціалізаторська (формування необхідних якостей особистості);
- емоційна (емоційне насичення індивіда);
- управлінська (реалізація управлінської діяльності);
- захисна (збереження ідей, ідеалів, цінностей);
- інтеграційна (об'єднання людей);
- нормативна (визначення норм);
- владна (форма духовної влади).


План

1. Суть політичної ідеології та її види.
2. Роль ідеології в суспільно-політичному житті.
3. Перехід від тоталітарної ідеології в українському суспільстві до плюралізму ідей. Національна ідея.


Поняття і категорії: ідеологія, політична ідеологія, тотальна ідеологізація, деідеологізація, плюралізм ідей.


Тематика реферативних завдань

1. Причини та джерела основних ідеологій.
2. Роль ідеології в політичному процесі.
3. Типологія політико-ідеологічних течій.
4. Функції ідеології в суспільному житті.
5. Роль ідеології в утворенні незалежної України.
6. Співвідношення науки та ідеології.
7. Сутність ідеології українського державотворення.

Проблемні завдання

1. Проаналізуйте, у чому полягає суть політичної ідеології?
2. Які наслідки тотальної ідеологізації суспільного життя в колишньому СРСР?
3. Визначте, які політичні ідеології переважають у регіонах України? Охарактеризуйте їх.
4. У чому полягає концепція "кінець ідеології"' Д. Белла?
5. Як Ви розумієте культурологічне тлумачення ідеології М. Вебера, Е. Дюркгейма?
6. Чим відрізняється ідеологія соціалістів від соціал-демократів?


Література

•  Андреев Д.А. Эволюция политической доктрины русского масонства 1906-1917 гг. // Вест. Моск. ун-та- Серия 8. История - 1993.-№4.
•  Андреев С.С. Политический идеал и политическая действительность // Социально-политический журнал.- 1992- № 2.
•  Белл Д. Конец идеологии // Новое время- 1990- № 27.
•  Бибикова О. Кавказ - Центральная Азия. Феномен вахабизма // Азия и Африка сегодня.- 1999.- № 8.
•  Бова А. Лібералізм і консерватизм як основні політичні ідеології посттоталітарного суспільства // Молода нація.- 1997.- № 6.
•  Бова А. Суспільний ідеал без партійної ретуші // Віче.- 1996.- № 6.
•  Висоцький О., Голуб А. Витоки сучасної української соціал-демократії//Генеза.- 1995.-№ 1.
•  Волков А. Иудаизм и христианство: история размежевания // Азия и Африка.- 1999.-№ 3.
•  Гавриленко І. Ідеологічна ситуація в Україні. Ресурси соціальної взаємодії//Віче- 1997.-№ 4.
•  Галкин А.А. Фашизм: его сущность, корни, признаки и формы проявления // Полис- 1995.- № 2.
•  Гарбузов В. Консерватизм: понятие и типология // Полис- 1995.— №4.
•  Гарбузов В. Н. Консерватизм как течение общественной мысли и фактор общественного развития // Полис- 1995.- № 4.
•  Єфремов С. Масонство в Україні // Хроніка - 2000- 1998- Вип. 23 - 24.
•  Желев Ж. Фашизм. Документальне дослідження німецького, італійського та іспанського фашизму // Філософська та соціологічна думка.- 1991.— № 4.
•  Забужко О.С. Філософія української ідеї та європейський контекст: франківський період.-К.: Основи, 1993.- 126 с
•  Книш 3. При джерелах українського організованого націоналізму.- Торонто: Срібна струна, 1970.
•  Консерватизм: Антологія / Упоряд. О. Проценко, В. Лісовий.- К.: Смолоскип, 1998-598 с.
•  Коргун В. Исламский экстремизм у границ СНД // Азия и Африка сегодня- 1999.-№ 1.-С. 10.
•  Кресіна І.О. Незнищенність української мрії // Віче.- 1998.- № 6.- С. 14-23.
•  Крижанівська О. Масонство в Україні на початку XX століття // Історія в школах України.- 1997.- № 3.
•  Литвин В. Ліві, праві і центр // Політика і час- 1992.- № 4.
•  Медведчук В. Соціал-демократична модель суспільного розвитку: передумови становлення в Україні // Політ, думка- 1999-№ 17.
•  Милза П. Что такое фашизм? // Полис- 1995.- № 2.
•  Миллер А. Й. Национализм как теоретическая проблема // Полис. - -1995. -№ 6.
•  Мишанич О. Політичне русинство - українська проблема // Сучасність- 1996-№ 7-8.
•  Мігул І. Політичні ідеології: порівняльний аналіз.- К., 1997.
•  Мокс К. Большевизм, фашизм; национал-социализм -родственные феномены? // Вопросы философии. - 1998. - № 7.
•  Націоналізм: антологія / Упоряд. О. Проценко, В. Лісовий.- К.: Смолоскип, 2000.- 872 с.
•  Орлов Б. Социал-демократия Запада: ценности и ориентиры // Диалог.-1989.-№ 12.
•  Павловський М. Національна ідея в Україні себе вичерпала чи її зрадили? // Віче- 1998.- №11.
•  Політологічний енциклопедичний словник,- К.: Генеза, 1997 - С. 140.
•  Попович М., Фінько А. Українські ліберали (Філософсько-історичні аспекти) // Сучасність.- 1993.-№ 11.
•  Приступа В. Сучасні іпостасі українського політичного націоналізму // Генеза- 1994- № 2.
•  Римаренко І. Масонство і політика // Нова політика.- 1997.- № 6. • Римаренко Ю. Націоналізм: "плюс" чи "мінус" // Нова політика.- 1998.-№2.
•  Розумний М. Національна ідея та її самозаперечення // Сучасність.- 1996.-№ 6.
•  Скиба В. Консерватизм не лайливе слово // Віче.- 1993.- № 4.
•  Толпыго А.К. Украинские политические идеологии // Полис-- 1994.-№ 1.
•  Томенко М. Штрихи до історії ліберальних ідей в Україні // Політ. думка-1996.-№1.
•  Українська державність: ідеї, концепції, моделі (1990-1996 роки) // Українська державність у XX столітті.- К.: Політ, думка, 1996.
•  Українська ідея. Перші речники.-К., 1994.
•  Умберто Еко. Ур-Фашизм // Сучасність.- 1996.- № 5.
•  Ушаков В. Об экзотерическом в Коране и в Библии // Азия и Африка сегодня.- 1999.- № 9.
•  Челікова В. Ліберали, ліберальне, лібералізм (Філософсько-історичні аспекти) // Сучасність,- 1993- №11.
•  Шморгун О. Основний зміст поняття "українська національна ідея" // Розбудова держави.- 1997.- № 6.
•  Шморгун О. Українська ідея та українська ідеологія в державотворчій концепції В. Липинського // Політологічні читання.- 1993.- № 4.
•  Штика О. Ідеологія та держава як чинники творення нової України (засади політико-ідеологічної доктрини) // Політологічні читання.- 1995.-№2.