Вступ до етнополітології: науково-навчальний посібник

Автор: | Рік видання: 1999 | Видавець: Київ: Ін-т економіки, упр. та госп. права | Кількість сторінок: 300

§5. Основні типи етнооб'єднавчих процесів

У західній етнології й етносоціології етнічні об'єднавчі процеси досить вдало, на наш погляд, поділяються на три типи. Ill етнічна консолідація; 121 етнічна асиміляція; /3/ етнічна інтеграція, кожен з яких має кілька підтипів.

Так. етнічна консолідація /від лат. "consolidation" - об'єднання, згуртування, зміцнення/ поділяється на внутрішньоетнічну і міжетнічну консолідацію. В першому випадку, тобто під внутрішньоетнічною консолідацією, розуміються процеси внутрішнього зміцнення й збільшення якогось великого етносу завдяки поступовому зникненню культурно-мовних та побутових відмінностей між субетносами та/чи етнографічними групами, а також зростанню загальноетнічної свідомості. У середині французів, наприклад, швидко нівелюються такі групи французької етнонації як бургундці, гасконці, провансальці та ін.; у середині італійців - калабрійці, ломбардійці, сіцілійці та ін.; у середині українців - бойки, лемки, гуцули тощо.
Тіщміжетнічною консолідацією маються на увазі процеси об'єднання кількох споріднених етнічних спільнот в одну, нову, більш велику спільноту. Сьогодні подібні процеси відбуваються переважно у країнах Африки та Південно-Східної Азії, де вони раніше гальмувались колоніальною владою.

Говорячи про процеси етнічної консолідації, слід враховувати, що їх масштаби, швидкість і глибина далеко не однакові, що обумовлено, на думку автора, багатьма факторами, зокрема, історичними, геополі-тичними, соціально-економічними, культурно-мовними тощо.