Європейська та євроатлантична інтеграція України: Навч. посіб.

Автор: | Рік видання: 2010 | Видавець: Київ: Центр учбової літератури | Кількість сторінок: 172

Українсько - російські взаємовідносини в контексті європейської інтеграції

В русі України до Європи важливими залишаються її взаємовідносини з Російською Федерацією, яку президент України Віктор Ющенко назвав "вічним стратегічним партнером" України. Не можна йти до Європи, не враховуючи російського фактора. На відміну від України Росія не ставить собі за мету приєднатися до Європейського Союзу. Вона вважає себе самодостатньою країною. Інтеграції Росії в Європу заважають три фактори:

- традиція, яка йде від монголо-татарських часів;

- найбільша в світі територія з невичерпними природними ресурсами;

- ядерна зброя.

Росія орієнтується на розвиток двосторонніх відносин не з ЄС, а з найвпливовішими європейськими державами, насамперед з Францією і Німеччиною. Якраз ці дві країни в якійсь мірі гальмують шлях України на Захід, зокрема в НАТО. Це - на відміну від США і нових східноєвропейських членів блоку. Об'єктивною базою для зміцнення співробітництва між обома країнами є високий ступінь інтегрування ряду галузей промисловості. Це, зокрема, - авіакосмічна і машинобудівна. Значна залежність України від постачання енергоносіїв з Росії: на 90 % по нафті і на 60% по газу". Крім того, Україна мас з Росією майже дві з половиною тисячі кілометрів спільного кордону, контролює наземні, морські та повітряні комунікації в життєво важливому для Росії південно-західному напрямку. Росія мас статус країни з ринковою економікою з листопада 2002 р.

За оцінками ООН, Росія - найбагатша країна на Землі. На її території зосереджено понад 50 % світових природних багатств . Росія володіє значними запасами нафти і найбільшими в світі запасами природного газу - 56,7 трильйона кубометрів.. Вона забезпечує в газі Естонію, Фінляндію, Латвію, Литву, Словаччину і Словенію на 100 %, Польщу - 91 %, Угорщину - на 90 %, Австрію - на 83 %, Грецію - на 82 %. Чехію - на 74 %, а Європейський Союз в середньому - на 44 % .

Причому переважна більшість цього виду палива - близько 80 % (за іншими даними до 90 %) транспортується територією України40. Альтернативою цьому став німецько-російський проект газопроводу по дну Балтійського моря. Це викликало протест балтійських країн і Польщі.

Потрібно відзначити, що Росія цікава Західній Європі не тільки нафтою і газом, але й фундаментальною наукою. Тільки за цієї причини західні рейтингові агентства стали вперше прогнозувати Росію, яка відстає поки що за багатьма технологічними параметрами, у світові лідери. Відродження могутності Росії стало 3 2000 р. офіційним курсом її керівництва. Кремль хоче відродити контроль над пострадянським простором і визначити за Росією місце в світі, яке відповідає її ядерному потенціалу і сировинним ресурсам. Потрібно відзначити, що Європа це домінування визнає.

З Росією зближує Україну людський фактор. За оцінками посольства України в Російській Федерації, загальне число українців, які працюють в Росії, становить близько 1 млн. чоловік, а у сезон - понад 3 млн. Серед них, за неофіційними даними, тільки 5-7 % легально оформлені. Переважна більшість українських трудівників працює нелегально. Так, наприклад, в Тюменській області українці становлять понад 30 % серед тих. хто не г громадянами Росії . Багато українців є громадянами Російської Федерації. Величезна кількість росіян проживає в Україні.

До росіян не можна ставитися як до національної меншини, представники якої прийшли етнічну територію українців. Приблизно половина сучасної території України, не враховуючи західних областей з іншою історичною долею, це об'єкт спільної з росіянами колонізації нових земель, завойованих Російською імперією після XVII ст.

Російська Федерація - це унікальний для України ринок. За офіційними статистичними даними, українсько-російський товарообіг в 2005 р. досяг 20 млрд. доларів, а зі всіма тоді ще 25 країнами ЄС він становив 22 млрд. доларів . Але сальдо українсько-російського торгового обороту є негативним і становить 4-5 млрд. доларів щорічно . З країнами, які входять до НАТО, ЄС, Україна торгує з позитивним сальдо. Так, на 2005 р. експорт з України в країни ЄС складав 17,6 млрд. євро. а імпорт до України - 10,4 млрд. євро4'. 60 % українського експорту до ЄС склали в 2005 р. промислові товари, напівфабрикати та паливо. 75 % експорту ЄС до України складають машинне обладнання, промислові товари та продукти хімічної промисловості. Тому якраз європейський напрямок стане визначальним для збільшення українського експорту. Щоб закріпитися на ринках Європи, потрібно підвищувати конкурентоздатність українських товарів.

Український і російський народи об'єднує довгий спільний історичний шлях, спорідненість народів. Російський народ - етнокультурно близький українському. Історія України немислима без імен великих творців російської культури Лини Ахматової, Михайла Булгакова, Іллі Рєпіна, Ігоря Стравінського, Сергія

Прокоф'єва, Максимиліана Волошина, Костянтина Паустовського, Олександра Купріна. Багато видатних представників українського і російського народів здійснювали вплив одночасно і на російську, і на українську культури. Серед них - Микола Гоголь, Микола Костомаров, Володимир Вернадський. Але, як свідчить історія, політична і економічна доцільність завжди були, є і будуть для Росії (і такими стають для України) сильнішими за будь-які "братерські'' почуття.

Нині, маючи власну державну, Україна повинна повною мірою використати творчий потенціал свого народу, скористатися своїми геополітичними і геоекономічними перевагами з позиції власних національних інтересів.

В стосунках між Росією і Україною потрібно:

- підкреслювати позитивні моменти у взаємовідносинах;

- виховувати у молоді доброзичливе ставлення до сусіднього народу;

- відділяти народ від політичного режиму. Тому не варто звинувачувати Росію у тих бідах, які пережила Україна у XX столітті, її громадяни не несуть відповідальності за дії Кремля. Вони, як і громадяни радянської України, не могли впливати на тоталітарну владу.

Відповідно до національних інтересів та цілей України, її економічної безпеки пріоритетними напрямами стратегічного партнерства з Російською Федерацією в економічній сфері є:

- співробітництво в енергетичній галузі (розвиток єдиної енергетичної системи, спільне використання нафтопереробних та інших виробництв паливно-енергетичних комплексів);

- науково-технічне та інноваційне співробітництво;

- розвиток транспортної мережі в Україні в інтересах обох держав;

- інвестиційне співробітництво, розвиток спільних виробничих структур, коопераційних та технологічних зв'язків;

- розвиток військово-технічного співробітництва;

- розвиток фондових ринків та процесів взаємоінвестування;

- взаємне розширення ринку трудових ресурсів;

- спільний розвиток регіонів, що становлять інтерес для обох країн, взаємовигідне використання спільних зон господарської діяльності та розвиток контактних територій;

- співробітництво в протидії тінізації економіки та нелегальній міграції.

В Україні і Росії багато спільних проблем. Так, за рівнем прибутків громадян Україна займає 85-е місце серед 177 країн світу, а Росія - 65-е44. На сьогодні Російська Федерація і Україна є єдиними відносно великими економіками, які залишаються поза Світовою організацією торгівлі.

Основним бар'єром на шляху Росії до СОТ є політика подвійних цін на енергоносії та електроенергію. Російські промисловці платять за природний газ одну шосту європейської ціни, що рівнозначно щорічній субсидії у 5 млрд. доларів. Конкуренти російських товарів у країнах ЄС вважають, що це дає можливість експортувати продукцію за несправедливо низькими цінами. З погляду ж Росії система подвійних цін існує в усіх країнах світу. До того ж високий рівень споживання електроенергії у Росії потребує доступу до дешевих ресурсів

У світі багато прикладів, коли країни і народи, які вийшли з однієї держави, прекрасно будують свої двосторонні відносини. Це - Норвегія і Швеція, Бельгія і Нідерланди, Чехія і Словаччина. Європейський Союз зацікавлений в зміцненні дружніх українсько-російських відносин.

Україна повинна вирішувати свої проблеми в тісному співробітництві з Російською Федерацією, але це співробітництво мусить здійснюватись на рівноправних засадах, відповідати українським національним інтересам.