Соціологія - Навчальний посібник

Автори: , , | Рік видання: 2004 | Видавець: Київ: Вид-во Європейського університету | Кількість сторінок: 246

Класифікація груп

Відомий американський соціолог Гріффін В.Ріккі на основі аналізу характеру діяльності різних груп в організаціях зробив їх класифікацію, яка визнана в соціологічній літературі ученими з різних країн Заходу і яку тут розглянемо.

• Функціональна група. Це група, яка формується з метою реалізації конкретних завдань в організації. Вона може існувати місяць, рік, два, а іноді і значно довший час.

Наприклад, група викладачів кафедри у складі двох-трьох осіб працює над розробкою методики застосування сучасних комп'ютерних технологій у навчальному процесі. Коли така методика розроблена, діяльність групи практично припиняється, тим часом діяльність групи професорів і доцентів, яка займається підготовкою аспірантів та пошукувачів до складання іспиту з кандидатського мінімуму, діє стільки, скільки цього вимагають потреби організації (рік, два і

• Дорадча група. Це група, яка створюється організацією для реалізації певних завдань, які виникли несподівано.

Наприклад, на кафедру менеджменту прийшов офіційний лист з проханням дати рецензію на щойно виданий підручник. Створюється група з трьох-чотирьох висококваліфікованих викладачів кафедри, яка рецензує працю, подає її на розгляд кафедри. На цьому діяльність групи припиняється.

• Тимчасова група. У виробничих фірмах, зазначає Ріккі Гріффін, час від часу виникають якісь одні й ті ж проблеми. Формується на визначений час група спеціалістів, які розв'язують конкретну проблему, проте через деякий час остання в тому ж або трохи модифікованому вигляді виникає знову. Ця ж група знову приступає до її вирішення. Практично група діє на тимчасово-постійній засаді, але оскільки проблеми виникають час від часу, її можна класифікувати як тимчасову.

• Група за інтересами. Наприклад, 3-4 особи під час обідньої перерви сидять за одним і тим же столом. Спочатку окрім розмов про якість страв їх нічого не об'єднує, але через деякий час вони обговорюють питання пов'язані з зарплатою, порядками на фірмі, етикою поведінки і т. д. У людей виникають не тільки якісь спільні інтереси, а й бажання їх реалізувати. Навіть якщо пізніше тих обідів за спільним столом вже й не буде, наприклад, кафе закрилось на ремонт, члени групи продовжують тісно контактувати один з одним. Це може бути на роботі, під час перерви чи після роботи по телефону. Вони обмінюються новинами, виробляють якісь спільні плани, визначають способи їх реалізації тощо.

Групи за інтересами можуть бути в організації могутньою силою, яку слід враховувати керівництву. Так, Р. Гріффін подає приклад, як в одній із фірм, що виготовляла меблі, керівництво, не погодивши своїх намірів з членами організації, вирішило підняти рівень продуктивності праці, скоротивши час фізпаузи на декілька хвилин. Не висловлюючи відкрито свого незадоволення, групи за інтересами повністю заблокували виробничий цикл: одні групи закінчили фізпаузу на 2-3 хвилини раніше, інші — на 1-2 пізніше. Ритм праці був порушений, продуктивність праці знизилася. Цікаво, що "нововведення" адміністрації майже всі члени організації у своїх виступах на зібраннях підтримували.