Соціальна географія: навч. посібник

Автор: | Рік видання: 2007 | Видавець: Київ: Знання | Кількість сторінок: 349

Сучасні підходи до вивчення суспільного менталітету й інтелекту в межах географічної науки.

На нашу думку, суспільний менталітет і суспільний інтелект можна розглядати як елементи територіальної суспільної системи (ТСС) будь-якого ієрархічного рівня: цивілізації на планеті Земля, національної ТСС, регіональної ТСС, локальної ТСС. Це надзвичайно важливі елементи. Адже від рівня їх розвитку залежить ефективність функціонування ТСС загалом. Ось чому таке важливе дослідження суспільного розуму і суспільного інтелекту в межах суспільної географії — науки про територіальну організацію суспільства та соціальної географії — галузі знань про територіальну організацію соціальної сфери, яка становить надзвичайно важливу складову ТСС. Вивчення суспільного менталітету та суспільного інтелекту в такому контексті у межах суспільної, зокрема соціальної географії, — це, по суті, формування нового напряму суспільно-географічних, у тому числі соціогеографічних досліджень на початку XXI ст.

Дослідження суспільного менталітету та суспільного інтелекту в межах суспільної географії загалом, а також у царині соціальної географії зокрема — надзвичайно актуальне. Ця актуальність особливо очевидна на таких ієрархічних рівнях:

— світовому (від рівня розвитку суспільного менталітету та суспільного інтелекту залежить виживання сучасної цивілізації на планеті Земля);

— національному (збереження національної незалежності неможливе при низькому рівні розвитку суспільного менталітету та суспільного інтелекту);

— регіональному (від співвідношень між рівнями розвитку суспільного менталітету та суспільного інтелекту між різними регіонами залежить не лише рівень розвитку національного господарського комплексу, національна самостійність у світовій співдружності держав, а й розвиток світового господарства, цивілізації загалом);

— локальному (рівень розвитку суспільного менталітету та суспільного інтелекту локальної ТСС детермінує спосіб і якість життя населення в її межах).

Безумовно, мусять бути надзвичайно тісні взаємозв'язки між | суспільним менталітетом і суспільним інтелектом та соціальною І сферою у межах ТСС.

Суспільний інтелект разом із суспільним менталітетом формує одну з найважливіших складових трудового потенціалу — інтелектуальну, яка, суттєво впливаючи на стан суспільного здоров'я та використання трудового потенціалу, детермінує медико-соціальну ситуацію в регіоні. Величина інтелектуальної складової трудового потенціалу може розглядатися як інтелектуальний потенціал. У декотрих дослідженнях інтелектуальний потенціал розглядається як самостійний фактор виробництва нарівні з демографічним, територіальним, сировинним та іншими факторами. Наприклад, М. Холодна наголошує: "В сучасних умовах інтелектуальний потенціал населення — поряд з демографічним, територіальним, сировинним, технологічним параметрами того чи іншого суспільства — становить надзвичайно важливу основу його розвитку" *149 . Інтелект — як здоров'я: коли він є і коли працює, то його не зауважуємо і про нього не думаємо, коли ж його недостатньо і коли в його роботі трапляються недоліки, то нормальний хід життя порушується.

*149: {Холодная М. А. Психология интеллекта: парадоксы исследования. — Томск: Изд-во Томск, ун-та; М.: Изд-во "Барс", 1997. — С. 10. }

М. Холодна наводить три найважливіші, на її думку, докази значущості інтелекту:

— до вирішальних факторів економічного розвитку належить інтелектуальне виробництво, а ключовою формою власності є інтелектуальна власність; аналітики досліджують глобальний інтелектуальний переділ світу, суть якого зводиться до жорсткої конкурентної боротьби окремих держав за володіння інтелектуально обдарованими людьми — потенційними носіями нового знання;

— інтелектуальна творчість, що становить невід'ємну частину людської духовності, виступає як соціальний механізм і є противагою регресивним лініям у розвитку суспільства. Продукт інтелектуальної творчості — ідеї. Шар ідей у суспільній атмосфері подібний до озонового шару в звичайній земній атмосфері. Чим менше в суспільстві розумних людей, тим більшою мірою витончується інтелектуальний культурний шар, тим більше "озонових дір" і тим вираженіші деструктивні тенденції в суспільстві. А "сон розуму породжує чудовисько". І цим сказано все;

— робота інтелекту — це гарантія особистої свободи людини і самодостатності її індивідуальної долі. Чим більше людина використовує свій інтелект в аналізі й оцінці того, що відбувається, тим менше вона піддається спробам маніпулювання нею *150 .

*150: {Там само. – С. 10-11. }

Отже, на порядок денний висувається таке важливе питання, як інтелектуальне виробництво. Воно може бути економічним, Ось чому, на нашу думку, важливо наголосити на необхідності виділення в структурі суспільного менталітету надзвичайно важливого його елемента — суспільного економічного менталітету, а в складі суспільного інтелекту — суспільного економічного інтелекту. Це означає, що може бути мова і про культурний менталітет, і про сакральний менталітет.

Дослідження суспільного розуму і суспільного інтелекту — це новий і надзвичайно важливий напрям географічних досліджень, який отримує інтенсивний розвиток у XXI ст.