Соціологія: пер. с англ.

Західне ставлення до сексуальної поведінки майже дві тисячі років формувалося передусім християнством. І хоча різні християнські секти та віросповідування мали дуже різні погляди на те, яке місце посідає сексуальність у житті людини, панівний погляд християнської церкви полягав у тому, що статеві зносини схвалювати не слід, за винятком лише потреби відтворення людства. В деякі історичні періоди цей погляд призводив до надмірного святенництва в усіх верствах суспільства. Але в інші часи багато людей або нехтували церковні настанови, або кидали їм відвертий виклик, масово практикуючи поведінку (таку, наприклад, як адюлтер — подружня невірність), що осуджувалася церковною владою. Як ми вже згадували в розділі першому, думка про те, що сексуальної втіхи слід шукати у шлюбних стосунках, виникала рідко.

В дев'ятнадцятому сторіччі на зміну релігійним упередженням щодо сексуальності почасти прийшли медичні. Проте більшість ранніх праць, написаних лікарями про сексуальну поведінку, були не менш суворі, аніж погляди церкви. Декотрі з них запевняли, що сексуальна активність, не пов'язана з потребами дітонародження, завдає серйозної шкоди здоров'ю. Лікарі запевняли, що мастурбація спричиняє сліпоту, божевілля, серцеві захворювання та інші тяжкі недуги, тимчасом як оральний секс начебто призводив до раку. У вікторіанські часи сексуальне лицемірство процвітало. Вважалося, що доброчесні жінки мають бути байдужими до сексуальної втіхи й віддаватися своїм законним чоловікам лише з почуття подружнього обов'язку. Але в містах, які швидко зростали, проституція була поширеним і часто відкрито толерованим явищем, а "пропащих жінок" розглядали як зовсім іншу категорію, аніж та, до якої належали їхні добропорядні сестри.

Чимало чоловіків вікторіанської доби, які видавалися поважними й добре вихованими громадянами, відданими своїм дружинам, регулярно навідували повій або утримували коханок. До такої поведінки суспільство ставилося поблажливо, тимчасом як поведінка "добропорядної" жінки, яка заводила собі коханця, вважалася скандальною, і перелюбницям показували на двері у вишуканому товаристві, якщо про це ставало відомо. Різне ставлення до сексуальної активності чоловіків та жінок утворювало подвійний стандарт, який існував дуже довго і рештки якого зберігаються досі.

Сьогодні традиційне ставлення до сексуальної поведінки існує поряд з більш ліберальним, особливо з 1960-х років. Дехто, передусім ті, що перебувають під впливом християнського учення, вважають, що статеві зносини до шлюбу підлягають осудові, і, як правило, картають усі види сексуальної поведінки, крім гетеросексуальної активності в шлюбі, хоча сьогодні набагато більш поширене уявлення про те, що сексуальна втіха є бажаною і важливою характеристикою людського життя. Натомість інші прощають або навіть активно схвалюють дошлюбні сексуальні стосунки й толерантно ставляться до всіляких сексуальних відхилень. Безперечно, що ставлення до сексу стало набагато ліберальнішим за останні тридцять років у більшості країн Заходу. В кіно та театральних виставах подаються сцени, в яких показують те, що раніше вважалося неприйнятним, і для більшості дорослих, котрі того хочуть, порнографічна продукція стала цілком доступною.