Соціологія: пер. с англ.

Наше здоров'я безпосередньо пов'язане з навколишнім середовищем як на локальному, так і на глобальному рівнях. Ніхто напевне не знає, до якої міри загрози глобальним екосистемам, що сьогодні існують, впливають на моделі здоров'я та хвороби, але деякі форми деградації середовища, безперечно, становлять небезпеку для здоров'я. Таким чином захист навколишнього середовища є важливою складовою превентивної медицини.

Візьмімо для прикладу міський смоґ, спричинений автомобільними викидами. Смоґ — це постійна проблема для Лондона та для більшості європейських і американських міст.

Довгий час вірили, що заражене повітря шкідливо впливає лише на людей, хворих на астму або емфізему, а надто на дітей із такими захворюваннями. Сьогодні панує загальна думка, що функціональний розлад легень та інші респіраторні проблеми можуть виникнути в будь-якої дорослої людини, коли якість повітря падає нижче певного стандартного рівня. Що тут можна вдіяти? Єдиний ефективний вихід бачиться в тому, щоб вирватися з автомобільного зашморгу або поміняти всі двигуни внутрішнього згоряння на електричні.

Проте сучасна економіка дуже залежна від автомобіля та пов'язаних із ним галузей промисловості. Значні соціальні зусилля потрібні для того, щоб створити чистіше, здоровіше середовище. Забруднення атмосфери та автомобільні викиди — це лише одне питання в довгому переліку екологічних проблем. Згідно з однією оцінкою, "за останні сорок років, коли глобальний розвиток набрав повних обертів, було завдано більше непоправної шкоди вразливій структурі нашої біосфери, аніж протягом попередніх двох чи трьох мільйонів років" (Goldsmith, 1988). Рос Г'юм Гол вважає, що системи охорони здоров'я повинні насамперед зайнятися захистом навколишнього середовища:

"З одного боку, ми бачимо оборонців навколишнього середовища, які детально описують, як занепадає екологічне здоров'я Землі; з другого боку, ми маємо авторитетів у галузі охорони людського здоров'я, які нібито й не помічають цього занепаду... В даний момент ми визначаємо загрозу для здоров'я того чи того індивіда й приписуємо йому ту чи ту лікувальну процедуру... На противагу такому підходові, превентивний спосіб менше звертає увагу на з'ясування специфічних і конкретних причинно-наслідкових ланцюжків. Простіше кажучи, ми не чекаємо, поки такий ланцюжок утвориться, і, не знаючи напевне, якого саме удару завдасть по нашому здоров'ю той чи той руйнівний для навколишнього середовища процес, ми не станемо звалювати просто неба токсичні відходи або руйнувати екосистеми" (Hall, 1990).