Вступ до етнополітології: науково-навчальний посібник

Автор: | Рік видання: 1999 | Видавець: Київ: Ін-т економіки, упр. та госп. права | Кількість сторінок: 300

Дивись також:

ЕТНОС

(від грец. ethnos - народ, плем'я) - позачасова, позатериторіальна, поза державна спільнота людей, об'єднаних спільним ...

§3. Спроби розробки загальної теорії етносу

Спираючись на думки західних і вітчизняних вчених, спробуємо підвести підсумки і запропонувати деякі власні міркування.

По-перше, етноси є найдавнішими природними людськими спільнотами, котрі виникли задовго до появи класів і держав.

По-друге, етноси є індивідуальним, унікальним, неповторним феноменом. Вони відрізняються один від одного не лише своєю формою, а й своїм змістом, сутністю та характером. І саме ця неповторність та оригінальність форм і змісту етносів робить людство таким різноманітним та мозаїчним.

По-третє, більшість західних і деякі вітчизняні вчені розглядають етнос як окрему, самостійну спільноту, одну із головних людських спільнот, не суто соцішіьну, але і не виключно біологічну і навіть не етносоціальну; а просто етнічну.

По-четверте, основними ознаками етносу найчастіше вважаються спільне походження, мова, культура, територія, релігія, традиції, спосіб

життя тощо. Як правило, для визначення етносу досить 1-2 із названих ознак. Не заперечуючи такого підходу до етносу, тим не менш, відзначимо, що: /а/ спільне походження може бути як реальним, так і міфічним; /б/ територія має значення для етносу головним чином у часи його формування, бо пізніше він може розселитись по іншим територіям; /в/ члени одного етносу, особливо тих його частин, які опинились в інших країнах, можуть розмовляти різними мовами, як і різні етноси можуть користуватись однією мовою; /г/ це саме стосується культури, релігії і т. ін.

По-п 'яте, не дивлячись на існування багатьох визначень етносу, запропонуємо ще одне, власне: етнос - це позачасова, позатерито-ріальна, позадержавпа, надкласова, надпартійна, а часам і надкон-фесійна спільнота людей, об'єднаних спільним походженням /реальним або міфічним/, культурою /або деякими її елементами/, мовою /часто, але не завжди/, історією /справжньою або вигаданою/, традиціями і звичаями, самосвідомістю та етнонімом /назвою/. При цьому, під позачасовістю етносу мається на увазі той незаперечний, але ще мало визнаний факт, що етноси - це не лише сучасні покоління, а й минулі та прийдешні /адже, за Л.М.Гу-мільовим, етноси існують 12-15 століть, тобто протягом щонайменше 40 поколінь/. Щодо позатериторіальності /екстериторіальності/ та поза-державності етносу, то тут йдеться ще про один незаперечний факт, що сьогодні важко знайти такий етнос, всі члени якого проживали б у кордонах якоїсь однієї держави або на якійсь одній чітко окресленій території. Принагідно відзначимо, що все це добре розумів і напрочуд коротко і чітко /на відміну від всіх наших довгих і муарованих визначень/ висловив Т.Г.Шевченко у назві одного із своїх безсмертних творів: "І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм в Україні і не в Україні..."

По-шосте, протягом писаної історії етноси розвивались у кількох формах, головними із яких вважаються: рід - плем'я - народ - нація. /До речі, це ще одне підтвердження, що етнос не є лише соціальною спільнотою/. Сьогодні вони існують у формі нації, народу, етнічної, національної та етнографічної групи, а подекуди і окремих племен.

Виходячи із вищенаведеного, можна констатувати, щоукраїнсь-кий етнос складається із усіх осіб, хто незалежно від країни проживання вважає себе українцем або українського походження. Українці в Ук- j раїні становлять ядро цього етносу або українську етнічну націю; зарубіжні українці та/чи особи українського походження /американці українського походження, канадські українці та ін./ - то частини ук- j раїнського етносу або українські етнонаціональні групи. Невеликі гру-

пи українців в Україні - бойки, лемки та інші, які мають деякі специфічні риси, зокрема мовні діалекти, особливі традиції, звичаї тощо - є етнографічними групами.

По-сьоме. Найбільш коректним і зручним терміном, який може бути застосований до зазначеної вище групи людей це - "етнос". І, мабуть, не варто шукати йому синонімів чи замінників/виключення тут становить термін "етнічність" у широкому розумінні з огляду на його універсальність та поширення у всьому світі/. Це, перш за все, стосується терміну "народ", що має кілька значень, головним з яких є: /1/ все населення якоїсь країни; 121 одна з історичних форм існування етносу;/3/нація;/4/національність; /5/ невелика за чисельністю етнічна спільнота, яка в силу різних обставин ще не перетворилась на націю; /6/ клас або соціальна група /робочий народ/; ПІ маса будь-яких людей тощо.71

Із вищенаведеного можна зробити висновок про те, що термін "етнос", поряд із загальновизнаним терміном етнічність /у широкому розумінні/ може вживатись як для характеристики вищерозглянутої спільноти, так і як збірне, узагальнююче, родове поняття для будь -яких етнічних спільнот. Щодо таких термінів, як "нація", "національність", "етнічна" та "національна група", то вони теж мають багато різних значень, а відповідні цим назвам спільноти є формами існування етносу та/чи певними його частинами. Однією з них є етнічна група.