§4. Теорії етнооб'єднавчих процесів
На слушну думку західних вчених, етнооб'єднавчі процеси розпочались дещо пізніше етнороз'еднавчих, але швидко набули домінуючого характеру, який зберігається й досі. Ці процеси, на погляд автора, відбивають історичну закономірність суспільного розвитку і вважаються загалом позитивними, оскільки сприяють зміцненню етносів та зростанню гомогенності як окремих суспільств, так і людства у цілому.
Методологічними засадами дослідження етнооб'єднавчих процесів у західній науці вважаються теорії "циклічності расових відносин" /race relation cycle/ та "плавильного котла" /melting pot/. Першу теорію ще на початку XX ст. висунув відомий американський етнолог, один із засновників "чікагської школи" антропології Роберт Парк. Згідно з цією теорією, етнооб'єднавчі процеси мають циклічний характер і кожний цикл проходить чотири стадії розвитку: /1/ контакт; 121 акомодація /пристосування/; /З/ асиміляція та /4/ амальгамація /перемішування/.19 Не дивлячись на свій досить солідний вік, ця теорія й досі вважається коректною і модною, а описувані нею процеси "універсальним феноменом", з чим можна повністю погодитись.
Народження другої теорії слушно пов'язується із прізвищем американського драматурга Ізраїля Зангуілла та назвою його п'єси "Плавильний котел", яка, попри свій не досить високий художній рівень, успішно йшла на Бродвеї у 1908-1909 роках.20 Згадана теорія обґрунтовувала тезу про те, що емігранти, які прибували до США з усіх куточків планети, в умовах модернізації та глобалізації швидко /як металобрухт у плавильному котлі/ втратять свої етнічні властивості й переплавляться на нову американську націю.21 І хоча ця теорія давно вже втратила свою привабливість, навколо неї ще й досі точаться досить гострі дискусії, а для декого вона і сьогодні залишається актуальною.22
Щодо методології колишніх радянських досліджень етнооб'єд-навчих процесів, то нею служила марксистсько-ленінська теорія ади/я-тя націй, сутність якої видно з самої її назви, а наслідки впровадження в життя ще довго будуть нагадувати про себе гострими міжетнічними та етнополітичними конфліктами, а подекуди і війнами.