Відомо безліч визначень соціальної структури. Щоб знайти найзагальніше і найхарактерніше, наведемо деякі з них. Очевидні лише поступово змінні системи взаємодій соціальних сил у суспільстві - це і є соціальна структура. Соціальна структура означає опосередковану мережу відносин між соціальними елементами і через її посередництво впливаючий загальний зв'язок соціального цілого. Поняття соціальної структури відображає зв'язок соціальних явиш та існуючих між ними соціальних відносин і залежностей.
Якщо звернутися до словників, істотних відмінностей у дефініціях також не виявиться. Так, у словнику Б. Шеферса, де наводяться основні поняття соціології, говориться: "Під соціальними структурами розуміються (відносно) стабільні закономірності соціального життя, наприклад, рольова поведінка, організаційні моделі та соціальне розшарування".
Подібним чином визначає соціальну структуру американський словник сучасної соціології Т. Холта: "Соціальна структура означає (а) відносно стабільні відносини, шо існують між аспектами соціальної системи, і (б) організацію специфічно групових чи індивідуальних позицій, які відрізняються одна від іншої особливим статусом".
Мабуть, найбільш загальне визначення, що підсумовує і підтверджує різноманіття дефініцій, частина з яких для ілюстрації наведена вище, дано в німецькому "Соціологічному лексиконі": "Соціальна структура, [а] структура суспільства чи, у більш загальному вигляді, соціальної системи — [Ь] організація акторів у інституціонально упорядковані відносини, найважливішими структурними змінними яких є позиція, роль і статус (Редкліф-Браун, Нагель, Лінтон, Парсонс, Мертон й ін.) Визначення важливих ознак і вимірів соціальної структури не одноманітні; згідно з відповідними пізнавальними інтересами використовуються різні підходи, наприклад, демографічний підхід (поділ населення за статтю, віком, професією, освітою, доходом, частотою зміни місця проживання тощо); підхід, що спирається на якість виробничих відносин і соціальної структури (Маркс); підхід, що виходить з масштабів і рівня поділу праці (Спенсер, Дюркгейм); підхід, що орієнтується на ступінь раціоналізації і бюрократичної організації (М.Вебер), підходи, що розрізняються за визначенням цінностей і норм та відповідно при-юди взаємодії інститутів (Дюркгейм, Парсонс, Гелен); підходи, де наголошується на соціальному розшаруванні за престижем, владою тощо.
Узагальнюючий аналіз представлених визначень показує, що в них відбиті, як правило, два основних моменти: системно-організаційний і стратифікаційний. одного боку, соціальна структура є системою відносин, що організовують суспільство в єдине ціле, те, що тримає суспільство в єдності, не даючи йому розсипатися на окремі елементи — групи-агрегати або ізольованих індивідуумів. З другого боку, соціальна структура - це сукупність статусів, груп, чи верств класів організована в ієрархічному порядку, яким володіє соціальна система. Визначення, у яких враховується момент ієрархічної організації соціальної структури, варто вважати недостатньо повними, оскільки вони нехтують фактом соціальної нерівності
Як неважко помітити, у багатьох із наведених визначень не береться до уваги що соціальна структура в кожному конкретному випадку її існування є вираженням соціально! нерівності. При читанні їх створюється враження, начебто термін соціальна структура - чисто технічний і описовий соціологічний термін, що ніяк не відображає соціальні битви за рівність і соціальну справедливість, які непокоять європейський світ уже не одне сторіччя. Насправді будь-який соціоструктурний аналіз і будь-який соціоструктурний опис завжди був і є описом систем соціальної нерівності.
Це твердження пояснюється зовсім не бажанням спровокувати чергову ідеологічну бурю. Необхідно враховувати, що нерівність індивідів і груп є споконвічною ознакою соціальної структури, тільки завдяки якій стає можливим її існування в системній якості; в іншому випадку — у випадку рівності чи тотожності складових елементів системи — просто не було би сенсу говорити про громадську організацію, про систему, структуру; мова могла йти просто про абстрактну безліч елементів. Тому в міркуваннях про соціальну структуру поняття соціальної нерівності виконує не тільки ідеологічну, а й важливу аналітичну функцію. Крім того, саме факт нерівності, як показує досвід, зумовлює розвиток і зміну соціальної структури.
