§4. Критичне енополітичне мислення
Тут слід звернути особливу увагу на те, що критичне етнополітичне миаіення - це новий для нас, а подекуди і для Заходу, тип мислення, яке базується на цивілізаційних та гуманістичних принципах. Принагідно відзначимо, що в західних науках термін "критичне мислення" (critical thinking, critical way of thinking) є досить поширеним і стосується таких наук, як філософія, політологія, екологія, соціологія та багатьох інших.Тому сам термін "критичне мислення" не є винаходом автора. Він лише застосував його до нової науки - етнополітологи, розробив його основні положення і ще на початку 90-х років увів у науковий обіг.
Критичне етнополітичне мислення, на наш погляд, передбачає не лише кардинальний розрив з багатьма старими догмами і стереотипами чи переоцінку положень, що не втратили своєї актуальності, але й постійне творче переосмислення етнополітичних процесів, розробку нових теоретичних підходів, нескінченний пошук оригінальних і ефективних шляхів вирішення етнополітичних проблем.
Критичне етнополітичне мислення - це синтез ідей, концепцій та теорій, а також шляхів і методів послаблення міжетнічних протиріч, запобігання та/чи врегулювання етнополітичних конфліктів, досягнення і забезпечення етнополітичної стабільності. Суб'єктами критичного етнополітичного мислення виступають особа, всі люди, їх етнонаціональні спільноти і політичні об'єднання, а також держава та її органи і установи. Щодо об'єктів критичного етнополітичного мислення, то це, перш за все, етнополітичні процеси в цілому, практика взаємовідносин між етносами і націями, між ними та державою, а також виявлення протиріч цих взаємовідносин і пошук шляхів їх вирішення.
Основу критичного етнополітичного мислення становлять теоретичні положення, які були вироблені людством протягом багатьох століть і, які досі не втратили своєї значимості. Це, зокрема, деякі теорії, концепції та ідеї, що містяться: а) в творах деяких українських мислителів, вчених та політичних діячів; б) в роботах багатьох західних науковців; в) в матеріалах і документах ООН, ЮНЕСКО та інших міжнародних організацій, в яких регламентуються етнополітичні відносини та ін.