Людина і світ: Підручник

Як ми набуваємо знання? Людина - суб'єкт чи об'єкт пізнання? Чим сприйняття предмета відрізняється від уявлення про нього? Що нам дає здатність до абстрактного мислення?

КОРИСНО ПОВТОРИТИ ПИТАННЯ:

Об'єкт і суб'єкт діяльності, творча діяльність.

"Знання - сила" - ці слова належать англійському філософу Френсісу Бекону (1561-1626). У них в афористичній формі виражена думка про величезну роль знань у житті окремої людини і людства в цілому. Справді, знання про навколишній світ і про самого себе необхідні людині у всіх видах діяльності: для будівництва жител і виробництва сталі, догляду за дітьми і створення ЕОМ. Знання дають можливість орієнтуватися у світі людей, речей і природних явищ, допомагають пояснювати і передбачати події. У наших знаннях спресований тисячолітній досвід матеріальної і духовної діяльності людей, і це - величезне багатство людства. Звичайно, не усе воно стає надбанням окремої людини. При тому величезному потоці інформації, який обвалюється на нас, кожний засвоює, переробляє й у подальшому використовує лише її деяку частину. Ось ця частина і є, власне, знання, якими ми опанували. У цілому наші знання досить різноманітні. В одних випадках це знання про предмети, їхні властивості і корисні для людини функції (наприклад, що таке графіт і які його властивості), в інших — про способи і правила діяльності (як користуватися олівцем). Особливий тип знань складають наші уявлення й ідеї про те, як формується саме знання, які його джерела, відкіля в людей беруться безперечні уявлення, де проходить межа між знанням і вірою. Це коло питань і стане предметом нашого подальшого розгляду.

ПОНЯТТЯ СВІДОМОСТІ

Проблема походження свідомості, її сутності, структури є однією з центральних філософських і наукових проблем. Свідомість - багатовимірна реальність, що історично розвивається, тому її можна розглядати в різних аспектах.

По-перше, свідомість є продуктом людської діяльності і розглядати її слід через розкриття суті цієї діяльності.

По-друге, свідомість - це вища форма відображення, сутність і специфіку якого розкривають через еволюцію форм відображення у живій природі.

По-третє, свідомість - не лише продукт діяльності (особливо трудової), а й спілкування, соціальної взаємодії, що передбачає пізнання сутності свідомості через діалектику праці, спілкування і мови.

Свідомість - це "вища, властива лише людині і пов'язана з мовою функція мозку, яка полягає в узагальненому, оціночному і цілеспрямованому відображенні дійсності, у її конструктивно-творчому перетворенні, у попередньому мисленному моделюванні дій, у передбаченні їх результатів, у розумному регулюванні і самоконтролі поведінки людини.

Основні властивості свідомості.

1. Свідомості притаманна властивість універсальності, у ній можуть відображатися усі властивості матеріального світу.

2. Свідомість має властивість предметності, тобто у людській свідомості відображається не світ взагалі у всій його багатовимірності, нескінченному різноманітті, а лише певні властивості, окремі сторони - ті, що включені у практичну діяльність людини, є предметом її діяльності.

3. Свідомість має властивість ставити мету. Оскільки людина взаємодіє із зовнішнім світом, прагнучи досягти певних цілей, використовувати зовнішній світ для задоволення своїх потреб та інтересів, за допомогою свідомості (відображення реальності у чуттєвих і розумових образах) відбувається фіксація, відображення цілей людської діяльності. За допомогою усвідомлення існування людини, її дії набувають цілеспрямованого характеру.

4. Свідомості людини властива об'єктивність. З одного боку, у ній відображаються властивості світу об'єктів, об'єктивна реальність, з другого - свідомість через матеріальну діяльність і мову може об'єктивуватися у зовнішньому світі, тобто переходити із світу суб'єкта, з ідеального плану у зовнішній об'єктивний світ, у матеріальну дійсність.

5. Свідомість має властивість активності. Це зумовлено сутністю людського буття, в основі якого закладене не пристосування до середовища проживання, а активне його перетворення практичною діяльністю для задоволення потреб. Свідомість має цю властивість тому, що на основі змісту свідомості (знань, цінностей, ідеалів і т. д.) людина не лише відображає зовнішній світ, а й творить його.

6. Свідомість - це передусім суспільний продукт. Це вища форма відображення дійсності, яка виникає у процесі соціалізації людини, тобто розвитку форм взаємодії між людьми. Суспільна природа свідомості полягає в тому, що спілкування між людьми є передумовою і постійною умовою виникнення й розвитку свідомості. Отже, свідомість виникає не як індивідуальна форма відображення, а як форма колективного відображення для забезпечення буття людини.

Нерозривність свідомості й діяльності виявляється в тому, що свідомість має "знаряддя". У цьому аспекті свідомість характеризують такі форми відображення, як відчуття, сприйняття, уявлення, поняття, судження, висновки, форми художнього відображення, цінності, ідеали та ін. З цієї точки зору свідомість характеризують також закони мислення, методи пізнання і т. д.