Вступ
У всі часи, а в наші дні особливо, політика справляє важливий, інколи доленосний вплив на життя окремих людей і цілих народів. Вона нерозривно пов'язана з самими глибокими основами людської цивілізації. Як відзначав ще у V ст. до Р.Х. великий мислитель античності Аристотель, політика коріниться у природі людини як соціальної істоти, здатної повноцінно жити лише у колективі, суспільстві і "приреченої" взаємодіяти з іншими людьми.
Політичні знання і культура потрібні сьогодні будь-якій людині, незалежно від її професійної приналежності, оскільки, живучи у суспільстві, вона обов'язково повинна взаємодіяти з іншими людьми і державою. Без володіння такими знаннями особистість ризикує стати розмінною монетою у політичній грі, перетворитися в об'єкт маніпулювання і приниження зі сторони більш активних у політичному відношенні сил.
Масова політична грамотність громадян необхідна і всьому суспільству, тому що оберігає його від деспотизму і тиранії, від антигуманних і економічно неефективних форм державної і суспільної організації. Тому свідоме формування політичної культури як мистецтва сумісного цивілізованого проживання людей у державі - турбота всього сучасного суспільства, важлива умова його добробуту.
І якщо у державах з міцно вкоріненими у свідомості мас демократичними традиціями і ефективними інститутами контролю за урядом та іншою владою частина громадян може дозволити собі деяку аполітичність, то в країнах, які недавно пережили авторитарні і тоталітарні режими, в тому числі і Україна, масова відторгненість від політики може спровокувати важкі соціальні наслідки. Демократичний устрій не може утвердитися і бути ефективним без відповідної політичної культури населення. Демократія передбачає перетворення людини у джерело влади. І хоча в умовах демократичної держави далеко не кожен індивід чинить реальний вплив на прийняття політичних рішень, саме від усвідомленого вибору і активності більшості громадян залежить облік у державній політиці інтересів різних груп населення, компетентність і відповідальність правлячих еліт.
Здатність громадян до прийняття раціональних рішень, участь у політиці не формується стихійно, а здобувається в ході систематичного набуття ними відповідних знань і досвіду. Сьогодні у всіх індустріально розвинутих демократичних країнах існують спеціальні інститути політичної освіти, які допомагають вирішувати ці завдання. Діяльність таких установ не може замінити засоби масової політичної комунікації - телебачення, радіо, газети, що змальовують, як правило, лише поверхневу картину подій.
Демократична політична освіта базується на визнанні основних гуманістичних цінностей і, перш за все, свободи і достоїнства кожної особистості, її природних, невід'ємних прав. Вона допомагає громадянину вірно оцінити відповідний суспільний устрій, усвідомити своє місце і роль у державі, права і обов'язки. Головна її мета - навчити людину адекватно орієнтуватися у складному і суперечливому сучасному світі, виражати і захищати свої інтереси, поважаючи інтереси і права інших людей, колективно вирішувати спільні проблеми. Вона направлена також на формування у громадян поваги до демократичного порядку, державних і громадських інститутів, що його забезпечують, тому свобода окремої особистості не може бути реальною.
Демократична політична освіта покликана надати політиці людський вимір, стримувати прояви у політичних діях егоцентричної мотивації, нетерпимості і емоційної неврівноваженості, а також ідеологічного класового або націоналістичного ірраціоналізму, що нерідко виступає під гаслом боротьби за тотальну раціоналізацію суспільства. Одне з її первинних завдань - вироблення у громадян стійкого імунітету або, у крайньому випадку, розумного, критичного відношення до різного роду радикалістських ідеологій, ворожих демократичному ладові і які намагаються нав'язати суспільству ту чи іншу соціальну утопію.
В країнах з недавнім тоталітарним минулим, в тому числі і в Україні, охоплених глибокою кризою, небезпека руйнівного впливу нових радикалістських ідеологій досить велика. Відсутність у населення стійкої демократичної культури, твердих орієнтацій на загальнолюдські цінності, посткомуністична масова ментальність, що доповнюються напівжебрацьким існуванням широких верств населення, гострими соціальними конфліктами, можуть призвести і вже приводять багатьох людей в обійми нових екстремістських ідеологій, панування яких не менш руйнівне, ніж вплив офіційного марксизму. Тому оволодіння громадянами основами політичної науки і демократичної культури - одна із важливіших умов успіху політичних і суспільних реформ в Україні. Відомо, що будь-які соціальні зміни починаються, перш за все, у свідомості людей.
Перехід від командної економіки до ринкового господарювання і від тоталітарної політичної системи до правової держави вимагає корінних змін у політичній культурі населення, формування масового менталітету, адекватного ринковій економіці і плюралістичній демократії. Демократична політична освіта здатна значною мірою прискорити цей процес.
У нашому суспільстві вона покликана виконати кілька конструктивних функцій і, перш за все, допомагати людям виробляти раціоналістичний і демократичний менталітет, засвоювати цінності і норми демократичної політичної культури, формувати такі якості, як політична толерантність (терпимість), здатність до партнерства і компромісу, прагнення до консенсусу, вміння цивілізовано і інституціалізовано (в межах закону і за допомогою демократичних інститутів) виражати і захищати свої інтереси, попереджати або відносно безболісно вирішувати соціальні конфлікти, зміцнювати українську загальнонаціональну ідентичність, патріотизм і державність. Розвиток демократичної політичної свідомості сприяє також зміцненню у населення відчуття громадянського обов'язку, відповідальності перед суспільством і державою, обмежує вплив політичного радикалізму і екстремізму.
Особливо необхідні політичні знання і навички молодому поколінню, яке відрізняється великим радикалізмом суджень і дій, підтвердженим сприйняттям різних утопічних ідеологій тощо.
Мета цього підручника - ознайомити студентів і всіх, хто цікавиться політичною проблематикою з основами сучасної політичної науки і демократичної культури. Він орієнтований на реальні потреби України у політичній освіті громадян. Автор намагався познайомити читача з основами сучасної політичної теорії і в той же час сконцентрувати увагу на найбільш нагальних в українських умовах проблемах: демократизації і модернізації суспільства, правової соціальної держави, гуманістичних, ненасильницьких засадах у політиці, цивілізаційної участі у ній громадян тощо.
